Книжок-«іммігрантів» поменшає

Міжвідомча комісія з питань сприяння розвитку вітчизняного книговидання і книгорозповсюдження, створена за рішенням уряду, схвалила проекти нормативно- правових актів, що передбачають введення щорічних квот на ввезення іноземної друкованої продукції до України. Про це сказав голова комісії, віце- прем’єр з гуманітарних і соціальних питань В’ячеслав Кириленко, повідомляє прес- служба віце-прем’єра. За його словами, прийняття урядом відповідної постанови дозволить захистити українську книжку, оскільки сьогодні до країни різними шляхами ввозяться 70 млн. примірників іноземних книжок, а загальний тираж української книги становить лише 54 млн., з яких 49% — підручники і посібники. «Це означає, що умови, створені для конкуренції української книги в Україні, дуже невигідні», — зазначив віце-прем’єр. Проект постанови передбачає, що розмір квот на імпортну друковану продукцію Кабінет Міністрів установлює щорічно, виходячи з необхідності поступового збільшення частки української друкованої продукції на національному ринку. Згідно з проектом постанови видавництва, які працюють в Україні, також повинні будуть дотримуватися обов’язкових норм друку і поширення частини тиражу кожного видання українською мовою. Але віце-прем’єр підкреслив, що «ці норми не поширюватимуться на класичні твори російської літератури — вони будуть виходити мовою оригіналу». Виключення також становитимуть, зокрема, книги мовами національних меншин України, видані за рахунок коштів державного бюджету, підручники, посібники, словники з іноземних мов. В. Кириленко повідомив, що Держкомтелерадіо в місячний термін має винести доопрацьований проект постанови на розгляд уряду.

Костянтин РОДИК , головний редактор журналу «Книжник-review»:

— Таке рішення, звичайно, допоможе вирішити проблему. А заяви про те, що з’явиться більше контрабандної літератури, формують хибну точку зору. Бо тоді виходить так, що взагалі ні з чим боротися не треба. У нас і зараз контрабандою ідуть всі 90% російських книжок. Узагалі квоти встановлюють у нормальних країнах, у тому числі й у Росії, тоді, коли імпортний продукт переходить межу своєї присутності на ринку певної держави за 20%. Наприклад, коли наші труби на російському ринку перейшли межу за 20%, росіяни ввели квоти. Потім вони ввели квоти на карамель, сир, м’ясо тощо. І нічого. Це — нормально і правильно. А ми дивуємося і по- хохляцьки обговорюємо, чи варто вводити квоти, коли не 20, а 90% нашого ринку заполонила російська книжка. Хіба є в нас інша іноземна література? Де в Україні ви бачили засилля англійської чи німецької книжки? У нас засилля тільки російської книжки. Навіть білоруська книжка — та ж сама російська. Бо всі крупні білоруські видавці — дочірні фірми росіян. Отож, дорогенькі, треба схаменутися і збагнути, що ці 90% грошей йдуть в Росію і годують російських пенсіонерів. Жодної копійки з цих книжок нашим українським пенсіонерам не йде. Введемо квоти, українські пенсіонери будуть отримувати гроші з українського книговидання. Усе дуже просто. І ситуація піде на краще. Бо ж сьогодні українську книжку неможливо продати: всі торгові площі та полиці зайняті російськими книжками. То ж тепер їм треба залишити одну поличку, а на решту виставити українську продукцію. У цьому й полягає задача квотування.