Кобзаря поставлять на гірський п’єдестал

Сходження на цю вершину Кавказу заввишки понад 4 км вони мають намір зробити влітку цього року. Як розповів на прес-конференції начальник експедиції Валерій Ломига, історія незвичайного монумента сягає своїм корінням ще передвоєнних часів. Тоді, 1939 року, група дніпропетровських альпіністів вирішила назвати на честь українського поета одну з безіменних вершин у Кабардино-Балкарії. «Останній учасник цієї пам’ятної експедиції, Ілля Юхимович Кацнельсон, до цих пір живе в Дніпропетровську, сказав В. Ломига. — Під час війни він воював у спеціальних гірських частинах. Зараз йому понад 90 років, але він займається краєзнавством, зокрема, вивчає поїздки Тараса Шевченка нашим краєм.» «Шефство» дніпропетровців над піком Шевченка продовжилося і в післявоєнні роки. До 150-річчя Кобзаря, 1964 року, дніпропетровські альпіністи встановили на вершині гори бюст поета в натуральну величину. Його відлили з легкого міцного алюмінію на ракетно-космічному «Південмаші». Цей витвір мистецтва відзначили медаллю Шевченківського ювілейного комітету. Востаннє дніпропетровські альпіністи піднімалися на пік Шевченка ювілейного 2004 року. В експедицію взяли з собою професійного оператора, завдяки якому був створений документальний фільм. Кадри свідчать про те, що металевий бюст поета перебуває в задовільному стані, не дивлячись на те, що в нього кілька разів влучали блискавки. Дніпропетровські альпіністи вирішили укріпити пам’ятник, тому поставити його на справжній п’єдестал. Кошти на експедицію вже почали збирати, проте, враховуючи те, що на вершину доведеться піднімати різні будматеріали та прокладати спеціальний маршрут, їх буде потрібно більше, ніж зазвичай. Крім того, в передгір’ї піку Шевченка немає альпіністського табору, а до найближчого населеного пункту — майже 30 кілометрів. Зараз у Кабардино-Балкарії дуже неспокійно, але дніпропетровських альпіністів це не лякає. У експедиції має бути близько 30 осіб, у тому числі — жінок. «Ще в часи установки бюста, — сказав старший тренер експедиції Володимир Іванченко, — на вершині залишили різні сувеніри, в тому числі — том «Кобзаря», його загорнули в пластикову плівку й поклали в металеву коробку. 2004 року ми доставили на пік вишитий портрет Тараса Шевченка, виготовлений вихованцями однієї з гімназій Дніпропетровська. Тепер ми хочемо зробити в новому постаменті спеціальну нішу, де зберігатимуться такі реліквії». За словами В. Іванченка, до 200-річчя з дня народження Кобзаря дніпропетровські альпіністи збираються прокласти в горах Криму спеціальний маршрут імені Шевченка. «Кавказ тепер знаходиться на території іншої країни, і це неспокійний регіон, — пояснив він. — Далеко не кожен бажаючий може поїхати туди, аби здійснити сходження на пік Шевченка. Тому ми хочемо прокласти новий туристичний маршрут в малих горах Криму, щоб назвати його ім’ям Тараса Шевченка. Сподіваємося, що до 2014 року, коли в Україні відзначатимуть 200-річний ювілей Кобзаря, цей маршрут уже буде популярним серед туристів».