Кому дістанеться Києво-Печерська лавра?
Людмила ФИЛИПОВИЧ: «Як релігієзнавець я категорично проти таких радикальних засобів вирішення складних міжконфесійних відносин»
Провести «збір підписів громади Києва щодо переведення Києво-Печерської лаври з Московського у Київський патріархат». Із такою петицією звернулися громадяни України на сайті Київради. «Враховуючи антиукраїнську, меркантильну, часом ворожу до України позицію більшості священників УПЦ Московського патріархату і особисто настоятеля УПЦ Московського патріархату Онуфрія, казначея Києво-Печерської лаври єпископа Варсонофія», — обґрунтовується прохання у петиції. За 3 дні документ набрав 12 795 підписів (при необхідних для розгляду 10 тис.).
Звичайно, представники УПЦ МП часто були у центрі скандалів, в тому числі й корупційних, досі нечіткою є позиція церкви щодо російської агресії. Та чи не ускладнить питання Києво-Печерської лаври взаємовідносини між церквами та їх прихожанами? Коментує професор Інституту філософії ім. Г. С. Сковороди НАН України Людмила ФИЛИПОВИЧ:
— Як релігієзнавець я категорично проти таких радикальних засобів вирішення складних міжконфесійних відносин, бо зараз дуже непевний час. Радикалізм завжди породжує радикалізм, агресія — агресію. Скільки б ми не писали подібних петицій, люди, які сповідують православну віру і хочуть євхаристійного єднання із Москвою, в Україні залишаться. Тому що не держава визначає віросповідання, а сама людина. Куди ми поділи свободу совісті та право на віросповідання? До того ж, найбільше люди боротимуться не за віросповідання або право поминати патріарха Кіріла в своїх молитвах, а за майно. Тож, думаю, наукова спільнота, відповідальна за наслідки таких дій, буде проти таких рішучих заходів.
Проблему наших патріархатів потрібно вирішувати довгі роки. І якщо в цей процес втрутиться держава, дістанеться і їй, і церквам, а питання все одно залишиться. Невже ми хочемо ще й релігійну війну в Україні?
Потрібен діалог — нормальний, відкритий, із взаємною довірою. Треба навчитися говорити правду один одному в очі, а не шляхом шантажу і, тим більше, державних рішень вирішувати стосунки. Чи панує зараз довіра між КП та МП? Ні, бо вони весь час дурять одне одного.
Але налякати Московський патріархат треба — щоб вони зрозуміли, що вони мають «умовну більшість» прихожан. Бо складається враження, що вони не усвідомлюють, що відбулося в країні і суспільстві, і живуть як жили 300—400 років тому.
