Конституційний марафон: хто витриваліший?
Президентські законопроекти, що передбачають внесення змін у Конституцію за підсумками референдуму, були направленi вчора у Верховну Раду. Вони передбачають законодавче закріплення трьох питань, підтриманих на референдумі 16 квітня, окрім питання про двопалатний парламент. На загальну думку, це питання є найскладнішим і вимагає тривалої і ретельної попередньої роботи.
Тим часом ситуація з результатами референдуму, запропонованими для обговорення парламентаріям, також не цілком проста й однозначна. Передусім, це стосується формулювання цих питань і, отже, можливості різного тлумачення положень, що містяться в них. Наприклад, найбільш «прохідне» з усіх питань — про обмеження недоторканності може бути розглянуте парламентаріями «вузько» — як обмеження недоторканності лише депутатського корпусу — або «широко» — як поширення цього правила на 7000 держслужбовців, із суддями всіх рівнів та Президентом включно. Що стосується питання про обмеження кількості парламентаріїв, то тут не цілком зрозуміло також: 300 чоловік має бути у двох палатах чи тільки в одній? Не виключено, що в період обговорення деякі депутати намагатимуться поєднати питання про кількість депутатського корпусу з питанням про запровадженням двопалатного парламенту.
Найскладнішим, мабуть, видається затвердження питання про додаткові можливості для Президента розпускати парламент. На думку багатьох депутатів, саме формулювання «постійно діюча парламентська більшість» є досить невизначеним із погляду права. Зокрема, Олександр ЛАВРИНОВИЧ зазначив «Дню», що в нинішньому вигляді формулювання поняття більшості «навряд чи може претендувати на конституційний текст». Поняття парламентської більшості має бути чітко визначене в окремому законі про діяльність парламентської більшості чи в законі про опозицію, чи в законі про статус народного депутата або ж виписане в законі про регламент, підкреслив перший віце- спікер Віктор МЕДВЕДЧУК (Інтерфакс-Україна).
Отже, опрацювання лише трьох питань означає, що депутати будуть змушені вже найближчим часом розглядати можливість внесення зміни в Конституцію в той час, як сама структура майбутнього парламенту залишається невизначеною. Іншими словами, без прив’язки до структури майбутнього парламенту всі питання, що пропонуються Президентом для обговорення депутатам, є вельми неоднозначними. «За умови нормального, в цілому, сприйняття змін у Конституції, запропонованих Президентом, у парламенті почнеться досить серйозна дискусія, пов’язана зі змістом поправок до трьох статей Основного закону. Депутати вноситимуть поправки до окремих пунктів законопроектів, запропонованих Президентом», — зробив припущення «Дню» директор Інституту політики Микола ТОМЕНКО .
Разом із тим, цілком можливо, що вже найближчими тижнями нарівні із законопроектами Президента в парламент будуть внесені й альтернативні законопроекти, підготовлені групами депутатів. Цю можливість передбачено статтею 154 Конституції. Як відомо, ці законопроекти вже розробляються. Народний депутат Дмитро ТАБАЧНИК в інтерв’ю кореспонденту «Дня» зазначив, що «парламент не матиме ані моральної можливості, ані права абсолютно відмовитися від повномасштабного внесення змін у Конституцію». Проте колізія тут полягає в тому, що законодавче закріплення підсумків референдуму ще напряму не означає різкого порушення балансу повноважень між Президентом і парламентом на шкоду останньому. З одного боку, парламент, відповідно до рішення КС, не зобов’язаний ухвалювати позитивне рішення щодо питань, затверджених на референдумі. Із другого боку, внесення законопроектів, альтернативних президентським пропозиціям, дасть можливість депутатам підтримати той варіант, який їм здається найбільш прийнятним. І якщо Президент запропонує затвердити додаткові можливості для розпуску ВР, а депутати запропонують дати можливість парламентові формувати уряд, давати згоду на відставку прем’єра, Генпрокурора та ін., то очевидно, що депутати можуть вибрати другий варіант. Тобто парламентарії цілком можуть наполягати на внесенні таких поправок, які дозволять зберегти існуючий status-quo. Як мінімум. Інша річ, наскільки їм удасться це зробити.
Член парламентської фракції комуністів Георгій КРЮЧКОВ в інтерв’ю кореспонденту «Дня» зазначив, що «всі поправки, запропоновані Президентом, не будуть прийняті, оскільки принаймні в 150 чоловік вистачить рішучості, щоб виступити проти». Однак, на думку Володимира ГРАНОВСЬКОГО (Агентство гуманітарних технологій), «депутати навряд чи виступатимуть відверто проти пропозицій Президента. Скоріше, вони, по можливостi, відтягатимуть ухвалення остаточного рішення, адже всі фракції більшості постійно заявляють про те, що вони підтримують Президента, його програму, тому вони просто не можуть чинити інакше».
Отже, подача Президентом відповідних законопроектів у парламент стане, очевидно, лише початком тривалого і складного «конституційного марафону». Тепер залишається почекати кілька тижнів, коли на бігову доріжку після свят вийдуть посвіжілі та налаштовані на ударну законотворчу діяльність депутати і після багатозначних кулуарних обговорень, прогнозів, побоювань, намірів etc. нарешті виступлять у залі засідань парламенту.
