Конституційний Суд ускладнив життя депутатам

У 94-й статті йдеться про порядок набрання законом чинності. Там же розписано порядок повернення Президентом закону на повторний розгляд у ВР (те, що звичайно називають вето) і порядок подолання вето парламентом. Відверто кажучи, стаття 94 — одна з небагатьох у нашій Конституції, яку важко прочитати двояко. Однак, під час протистояння Леоніда Кучми і попереднього парламенту, саме вето і його подолання стали способом з’ясування відносин гілок влади. Керівник держави повертав у парламент закони вже після того, як ВР подолала його вето двома третинами голосів. Тепер Конституційний Суд вніс ясність в абсолютно надуману проблему, давши роз’яснення, що в Конституції написано саме те, що в ній написано — якщо парламент не згодний із зауваженнями Президента до поверненого ним закону, він повинен підтвердити своє рішення двома третинами голосів, після чого закон набирає чинності.

А щодо трактування статті 84, то рішення КС полягає в тому, що депутат повинен голосувати сам за себе. Відтепер голосування «за того хлопця» вважається антиконституційним. З погляду здорового глузду таке рішення було б доречним у попередньому парламенті, де депутати представляли самі себе. У парламенті партійному, по ідеї, голосують не так «окремі товариші», як фракції. Тому немає нічого поганого в тому, що один депутат голосує за своїх колег по фракції

Фактично, рішення КС може паралізувати парламент. Досить комусь виявити і зафіксувати, що депутати під час ухвалення закону голосували один за одного, і результати голосування сміливо можна ставити під сумнів. Крім того, створюється величезне поле для провокацій. Якщо у якоїсь із супротивних сторін немає сил для того, аби перешкодити прийняттю «поганого», з її погляду, закону, тепер можна чинити просто — ловити самих себе за руку під час «неправильного» голосування, говорити, що було порушено процедуру тощо.