Коротко / УКРАЇНА

На Волині прокладають дорогу до місця поховання поляків

Село Острівки Любомльського району має стати ще одним пам’ятним місцем, де буде вшановано жертв українсько-польського конфлікту в 1943 році. Нині тут споруджують меморіал, але брак дороги гальмував процес. Вірогідно, що відкриття меморіалу відбудеться вже наступної осені за участю президентів двох держав. А в селі Сагринь, що на території сучасної Польщі, так само вже добрих півроку очікує на урочисте відкриття меморіал пам’яті жертв польсько-української різанини. Доки справу з’ясовують на високих міждержавних рівнях, голова Волинської облдержадміністрації Борис Клімчук уважає, що на Волині мають зробити цивілізовано, по-європейськи. Голова служби автодоріг України Володимир Демішкан, який днями побував в області і на дорозі, яку ведуть до Острівків, зазначив, що на Волині кошти державного бюджету освоюють якісно й швидкими темпами. На Волині до 1 вересня обіцяють з’єднати доброю дорогою прикордонні прибузькі села Старовойтове — Рівне — Борове — Заставне, котрі до того мали не шлях, а дорогу, котру в народі прозвали «трясогузкою». Реконструюють і ділянку дороги поблизу однієї з найстаріших православних обителей — Свято-Миколаївського Милецького чоловічого монастиря, до якого їдуть паломники чи не з усього світу. Цього року буде відкрито рух і на реконструйованій дорозі Ковель — Київ — стратегічній, найкоротшій дорозі зі столиці до Європи. Найближчим часом має розпочатися й реконструкція дороги Луцьк — Рівне від села Дерно до кордону з Рівненською областю, повідомляє Наталія МАЛІМОН, «День», Луцьк.

Скіфським Герам загрожує небезпека

На півдні Дніпропетровщини 82 стародавнім курганам загрожує зникнення. Ще в червні цього року Нікопольський міжрайонний природоохоронний прокурор надіслав на ім’я голови Томаківської селищної ради листа. У ньому нагадували, що на території, яку підпорядковано цьому органові місцевого самоврядування, є 35 пам’яток археології, які об’єднують 82 кургани різноманітних епох. Ці кургани досі не поставлено на баланс ради і вони не мають відповідної охорони. Попри звернення, нічого зроблено не було, оскільки селищна рада нібито не має такої можливості, повідомляє прес-служба прокуратури Дніпропетровської області. «Таке недбале ставлення до своїх службових обов’язків з боку урядовців може призвести до знищення об’єктів культурної спадщини України», — сказано в заяві. За підрахунками прокуратури, бездіяльність урядовців може дорого коштувати з огляду на національні інтереси, адже збитки держави в разі розорення курганів становитимуть близько 89,2 млн. гривень. Для того щоб не допустити загибелі унікальних пам’яток археології, Нікопольський міжрайонний природоохоронний прокурор звернувся до Томаківського районного суду з позовною заявою, щоб визнати неправомірною бездіяльність селищної ради. У самій селищній раді від коментарів утримуються. «Ситуація залишається неясною», — сказала «Дню» юрист селищної ради Аліна Тертишна. Варто зазначити, що на півдні Дніпропетровщини, на думку багатьох істориків, були знамениті Гери — місцевість, де скіфи ховали своїх царів. Саме тут під містом Орджонікідзе, в кургані Товста Могила, рівно сорок років тому було знайдено всесвітньовідому золоту пектораль, яка стала національним надбанням України, повідомляє Вадим РИЖКОВ, «День», Дніпропетровськ.

Книгозбірні Львівщини поповнять патріотичною літературою

Комісія з питань освіти та науки Львівської обласної ради затвердила перелік літератури для поповнення шкільних бібліотек. Серед основних позицій — роман Василя Шкляра «Чорний Ворон» та журнал «Регіон бандерівський», який, на думку його видавців, а також депутатів ЛОР, «може слугувати підручником патріотизму і любові до рідної землі та народу в школах, коледжах чи вишах». Перелік видань сформований за пропозиціями Львівської обласної ради та Головного управління освіти та науки ЛОДА. Для 1154 шкільних бібліотек Львівщини, окрім «Чорного Ворона» та «Регіону бандерівського», придбають книжки Миколи Посівничого та Ярослава Сватка — «Полковник Євген Коновалець. Творець ОУН»; Романа Коваля — «Михайло Гаврилко: і стеком, і шаблею»; Ірини Фаріон — «Отець Маркіян Шашкевич — український мовотворець»; навчальний посібник «Основи християнської етики. Прагну робити добро», «Галицько-Волинський літопис»... Згідно з «Обласною програмою розвитку освітньої галузі Львівщини 2009 — 2012 років», на закупівлю навчально-методичної літератури, періодичних видань та навчальної літератури для бібліотек загальноосвітніх навчальних закладів Львівщини з обласного бюджету цьогоріч заплановано виділити 750 тисяч гривень, повідомляє Тетяна КОЗИРЄВА, «День», Львів.

Захисників парку Горького жорстоко побили

У Харкові побили активістів «Зеленого фронта» й громадської ініціативи «Оновлення країни», які протестували проти вирубки парку Горького. Як повідомив УНІАН із посиланням на прес-службу громадського руху «Оновлення країни», під час акції протесту проти вирубки парку Горького міліціонер жорстоко побив «зеленофронтівця» Андрія ЦУКАНОВА. За даними прес-служби, «потерпілого було доставлено до 30-ої лікарні Харкова, де медики встановили в нього струс головного мозку. На даний час А. ЦУКАНОВ перебуває під наглядом лікарів». Того ж дня семеро невідомих жорстоко побили чотирьох активістів «Зеленого фронта» й «Оновлення країни», які поверталися додому. Як повідомив один з потерпілих, «оновленець» Дмитро ПИЛИПЕЦЬ, близько 19 години біля них зупинився автомобіль ВАЗ-2101 синього кольору, з якого вийшли сім невідомих і з палицями напали на захисників парку. «Вони били палицями по обличчю, по спині, ногах», — розповів Д. ПИЛИПЕЦЬ. Чотирьох громадських активістів — Ігоря ГУДЕНКА, Василя ПОНОМАРЬОВА, Станіслава ТИМОШЕНКА, Дмитра ПИЛИПЦЯ — зі струсом мозку й численними переломами було госпіталізовано. Активісти припускають, що напад було організовано за наказом місцевої влади, зазначає прес-служба. За словами потерпілих, лише вчора в парку Горького незаконно було зрубано близько десяти дерев. Захисникам парку вдалося тимчасово зупинити вирубку. Того ж дня інша група захисників парку пікетувала будівлю екоінспекції з вимогою відреагувати на незаконні дії влади. Як повідомляли, місцева влада дала дозвіл на санітарну вирубку 96 одиниць сухостою, за оцінками ГО «Зелений фронт» сьогодні вже вирубано понад 600 здорових дерев.