Коротко / УКРАЇНА

Скандал у австрійській клініці розгорається

Лікар Президента України Віктора Ющенка в австрійській клініці «Рудольфінерхаус» Микола Корпан заявляє про відсутність будь-якого тиску на лікарів клініки з боку оточення глави держави. Про це він заявив у інтерв’ю українській службі радіостанції «Свобода», передає Інтерфакс-Україна. Як повідомлялося, колишній головлікар «Рудольфінерхаус» Лотар Віке заявив, що його життю загрожували після того, як він висловив сумнів у тому, що В. Ющенко, який проходив лікування в цій клініці, дійсно був отруєний. Лікар також повідомив, що прихильники В. Ющенка чинили на його клініку сильний тиск. Учора мали розпочатися судові слухання за позовом Л. Віке до керівництва клініки. Екс-головлікар заявляє, що на клініку чинився тиск, унаслідок якого з’явився діагноз «отруєння», а сам він був звільнений, бо не схотів підтвердити цей діагноз. Разом із тим, М. Корпан заявив, що клініка ніколи не стверджувала, що В. Ющенко був отруєний. «Ми ніколи не стверджували — ні я, ні професор Цимпфер, — що діагноз Віктора Андрійовича звучить як отруєння діоксином або чимсь іншим. Ми завжди стверджували, що на даний момент на підставі тих чи інших досліджень, на підставі клінічної симптоматики не можна виключити або підтвердити діагноз «отруєння», — підкреслив він. М. Корпан також категорично відкинув твердження, що хтось iз оточення В. Ющенка тиснув на лікарів. Разом із тим він зазначив, що в ситуації, коли Л. Віке організував прес-конференцію без відома пацієнта, були наявні зрозумілі в цій ситуації емоції. «Якогось тиску не було. Були, можливо, колись емоції, але це людські емоції, це зрозуміло. Тому що депутати не розуміли, вони запитували: «Чому ви організовуєте конференцію, у зв’язку з чим, чому ви хворого не спитали?» Вони цікавилися, але це не означало, що вони погрожували», — сказав М. Корпан. Крім того, М. Корпана здивували й заяви Л. Віке про те, що йому телефонував невідомий, який назвався «другом України», й, розмовляючи англійською із сильним акцентом, погрожував йому. «Лікар Віке не володіє англійською, тому для мене це велика загадка, що він дає інтерв’ю англійській газеті «Daily Telegraph» і говорить, що хтось йому телефонував і сказав «бережіть себе, тому що ваше життя в небезпеці». Це вигадки».

Середня зарплата зростає

У лютому 2005 року середня заробітна плата збільшилася на 4% порівняно з січнем до 666,76 гривні на місяць. За підрахунками Державного комітету статистики, найбільший рівень зарплат зареєстрований у Києві, де середня зарплата становила 1099,85 гривні, збільшившись на 7,3% порівняно з січнем, повідомляють «Українські Новини». Найнижчий рівень зафіксований у Тернопільській області, де середня зарплата становила 447,72 гривні на місяць, збільшившись на 7,9% порівняно з січнем. А порівняно з лютим 2004 року, середня зарплата в лютому 2005 року виросла на 30,7%, або на 156,7 гривні з 510,06 гривень.

Стартує дитячий читацький марафон

Учора в Національній дитячій бібліотеці України стартував всеукраїнський конкурс «Хочу читати», який триватиме до 1 жовтня 2005 року. Ініціатором незвичайного марафону став дитячий міжнародний часопис «Пізнайко». Ідею стимулювати інтерес дітей до читання підтримало цілих два міністерства — освіти і науки та культури і мистецтва України. Партнером у конкурсі виступили дитяча національна книгозбірня, Державний комітет із телебачення і радіомовлення, часопис «Початкова школа». Електронні засоби масової інформації витіснили в дитячій і підлітковій свідомості книгу на другий план. Iз одного боку — діти часто просто відмовляються читати, а з іншого — бібліотечний фонд не поповнюється через брак коштів. За статистичними даними Національної бібліотеки України для дітей, надходження до книжкового фонду за останні три роки поменшали на 60%. За цей же період кількість читачів книгозбірні зменшилася на 15%. Конкурс «Хочу читати» провадитиметься для читачів дитячих книгозбірень, чий вік не перевищує 10 років. Найменшими його учасниками будуть ті, хто має шість років. Планується залучити до конкурсу понад два мільйони юних читачів із книгозбірень України, розташованих у шестистах населених пунктах країни. Переможе той, хто, прочитавши найбільше число книг із книгозбірні, стисло відобразить у своєму читацькому щоденникові враження від прочитаного, а також напише найбільш оригінальне і цікаве продовження своєї улюбленої книжки. Людмила РЯБОКОНЬ , «День».

Україна — на 86-му місці за індексом конкурентоспроможностi

Розбудова сучасної економіки в Україні та перехід до постіндустріального суспільства неможливий без інноваційної діяльності. Таку позицію висловили керівники Української федерації вчених (громадської організації, яка об’єднує 5440 колективних членів у галузі науки) на вчорашній зустрічі з журналістами. За висновками експертів федерації, державний бюджет України на 2005 рік підготовлений на недостатньому рівні та зовсім, попри свою соціальну наповненість, не акцентує увагу на розв’язаннi проблем розвитку наукової сфери. Голова федерації Академік НАНУ Володимир Семиноженко, зокрема, завив, що закладений у бюджеті рівень фінансування науки в розмірі 0,31% ВВП (при реальній потребі в 1,7%, а для наступального розвитку інноваційної діяльності — 3%) загрожує науці стагнацією. За його прогнозами, якщо найближчим часом не виправити становище в цій галузі на реанімацію її конкурентоспроможності потім знадобиться щонайменше два роки. Особливе занепокоєння в науковців викликає той факт, що бюджетом на 2005 рік фактично ліквідовуються ті мінімальні стимули на функціонування технопарків, які, принаймні, дозволяли зберігати науковий потенціал держави. А про чітку та розгалужену систему пільг, яка широко використовується для розвитку науки в США, Японії, країнах ЄС, вітчизняні науковці наразі можуть лише мріяти. Сьогодні за Лісабонським індексом конкурентоспроможностi в інноваційній діяльності Україна посідає 86-те місце після Венесуели, Замбії й Танзанії. Росіяни займають 70-те місце, а Польща — 60-те. За словами Семиноженка, в науковців уже давно готові як проекти законодавчих змін, так і цілісна стратегія розвитку інноваційної діяльності, опрацьований закордонний досвід. Якщо нічого не зміниться, українська сировинноорієнтовна економіка й надалі буде розвиватись екстенсивним шляхом, а процес «відтоку мізків» стане неконтрольованим. Павло БУЛГАК