Коротко / УКРАЇНА

Президент поклав початок будівництву української гімназії в Сімферополі

Учора вранці учні та вчителі Сімферопольської української гімназії зібралися на... будівельному майданчику на одній із околиць Сімферополя. Тут у траншеї вже було укладено плити фундаменту, працював підйомний кран, пожвавлення було викликане тим, що на будівництво приїхав президент України Леонід Кучма. В урочистій обстановці при великій кількості гостей, Президент України заклав капсулу у фундамент будівлі, привітав учителів та учнів гімназії з початком будівництва, висловив надію, що зможе приїхати на відкриття нової будівлі гімназії, яка стане найфункціональнішою і найкрасивішою у Сімферополі.

Як «День» повідомляв раніше, Верховна Рада АРК вирішила побудувати українську школу-гімназію на 720 місць на гроші, які буде виручено від продажу санаторію «Ай-Даніль» у Гурзуфі ВАТ «Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча». Ця сума повинна бути не менше 27,5 млн. грн. Поки загальна вартість першої черги проекту — 10 мільйонів гривень. У ньому передбачені бібліотека з читальним залом, актовий зал на 500 місць, шкільний музей, їдальня, зимовий сад, спортивно-ігровий зал площею 440 кв. метрів, гімнастичний зал площею 200 кв. метрів. На другому етапі передбачається проектування плавального басейну. «Я думаю, що ця школа буде найкращою в Україні», — відзначив Леонід Кучма. За його словами, він завжди підтримував ідею про те, що процес переходу навчання на українську мову повинен носити не революційний, а еволюційний характер. Будівництво гімназії планується завершити до 2006 р.

Навчально-виховний комплекс «Українська школа-гімназія» в Сімферополі заснована в 1997 р., нині працює в адаптованому приміщенні колишнього дитячого садка. У ній навчається 444 учнi, деякі початкові класи розміщуються також в одній із середніх шкіл м. Сімферополя. Навчальний заклад не має спортивного комплексу, актового залу, їдальні, навчальних майстерень. Зараз у Криму понад 640 загальноосвітніх шкіл, і тільки 4 з них — українські, повідомляє Микита КАСЬЯНЕНКО, Сімферополь.

Пріоритет — дільничний

Найближчим часом на харківську міліцію чекає перерозподіл особового складу для посилення служби дільничних міліціонерів, які працюють у безпосередньому контакті з міським населенням. Про це газетярам розповів начальник УМВС України в Харківській області генерал-майор міліції Анатолій Сліпченко. За його словами, набирати нових працівників для несення служби в міліції тут не збираються. Досить переглянути наявні кадри. Другим кроком, на думку нового керівництва, стане посилення служби внутрішнього контролю. Таким чином харківська міліція спробує заручитися підтримкою мешканців міста, щоб ті більш охоче співпрацювали з представниками правоохоронних органів, повідомляє Микола СУХОМЛИН, Харків.

За затримки зарплатні — 18 справ у суд

Протягом минулого місяця борги по зарплаті на Рівненщині вдалося скоротити на 2870 тис. грн., однак їхня загальна сума залишається ще дуже високою — 29 млн. грн. Для того, щоб люди змогли нарешті отримати зарплату, за словами начальника головного управління соціального захисту населення та праці області Георгія Сладковського, 18 справ проти керівників, які роками не виплачували зарплату своїм працівникам, довелося передати до суду. Однак шанси щодо повного погашення заборгованості не виглядають реальними, оскільки чимало підприємств збанкрутували. На Рівненщині, зокрема, налічується 86 збанкрутілих сільськогосподарських колективів, коштів від реалізації майна яких не вистачить, щоб розрахуватися з працівниками, повідомляє Сергій СТЕПАНИШИН, Рівне.

Бюджет-2004 стримує розвиток науки

Українська федерація вчених поширила заяву щодо проекту державного бюджету України на 2004 рік. За визначенням експертів федерації, основний фінансовий документ країни підготовлено на рівні, недостатньому для вирішення пріоритетних завдань держави, він не спрямований на розв’язання актуальних питань наукової галузі. Наукова громадськість України стурбована тим, що в разі його реалізації у такому вигляді станеться суттєве погіршення стану усієї науково-технологічної сфери у країні. У пояснювальних матеріалах до проекту бюджету не надано обґрунтування та роз’яснення доцільності запропонованих урядом призупинень та обмежень дії відповідних норм податкових законів, що визначають функціонування інноваційного сектора економіки України. У 2004 році значно погіршиться ситуація з чи не єдиним реально діючим в Україні механізмом забезпечення інноваційного шляху розвитку економіки країни через систему технологічних парків. Йдеться про пропозицію уряду щодо запровадження мораторію на розгляд та затвердження нових інвестиційних та інноваційних проектів існуючих технопарків.

Особливе занепокоєння викликає запропоноване урядом фінансування наукової та науково-технічної діяльності Національної Академії наук України. Не зважаючи на заплановане урядом на 2004 рік збільшення видатків на 5% проти 2003 року, НАН України буде не в змозі наступного року вирішити проблеми, пов’язані з посиленням податкового тиску на наукову і науково-технічну діяльність. Це унеможливить запровадження мінімальної заробітної плати у розмірі 237 грн. та підвищення заробітної плати академічним працівникам на 32%. За експертною оцінкою, запропонований обсяг фінансування, складає лише 71,5% від мінімально необхідних потреб для ведення статутної діяльності академії. Викликає подив й те, що серед запропонованих урядом видатків на 2004 рік для Міністерства освіти і науки взагалі не згадується наука. Від імені федерації цю заяву, поширену серед ЗМІ, зокрема, підписали академіки НАНУ Володимир Семиноженко, Сергій Андронаті, Мар’ян Долішній, Валерій Кухар, Віктор Пилипенко, Борис Стогній.