Коротко / УКРАЇНА

Домовилися?

Як стало відомо кореспондентові Укрінформ з джерел, близьких до керівництва Партії Промисловців і Підприємців України, днями шість політичних партій центристського спрямування підписали Міжпартійну політичну угоду. Підписанти зобов’язалися зробити все необхідне для реалізації політичної реформи, проголошеної Президентом України у Зверненні до народу 24 серпня 2002 року і підтриманої під час всенародного обговорення, висунути єдиного кандидата на посаду Президента України та проводити єдину політику своїх фракцій у Верховній Раді України, а також запровадити практику узгодження внесення усіх законопроектів, розробити, прийняти та дотримуватися механізму узгодження дій фракцій з коаліційним Кабінетом Міністрів України. У Міжпартійній угоді також зазначено, що вона стала можливою завдяки усвідомленню сторонами історичної необхідності побудови системи відповідальної влади, а також необхідності конституційної реформи і досягнення широкого суспільного порозуміння щодо її основних положень та реалізації.

Перший мільярд

21 серпня на Банкнотно-монетному дворі Національного банку України буде виготовлено мільярдну монету, повідомили агентству Інтерфакс-Україна в прес-службі Нацбанку. Акцію приурочено до 12-ї річниці Незалежності України. У цей день журналісти також зможуть відвідати Державну скарбницю (золотий запас України, спецлабораторію), зустрітися з фахівцями. Нагадаємо, що національну валюту — гривню — було введено в Україні після грошової реформи восени 1996 року. У вересні 1995 року Україна підписала з Австрійським монетним двором угоду про допомогу в монтуванні обладнання для карбування звичайних, інвестиційних і пам’ятних монет та медалей з дорогоцінних металів. Планувалося, що перші золоті гривні карбуватимуть на монетному дворі України в грудні 1996 року. З 15 липня 1996 року Австрійський монетний двір розпочав карбування першої партії пам’ятних та історичних монет України. У 1998 році розпочав роботу Київський монетний двір і першою карбованою монетою була золота ювілейна монета «Київський псалтир» номіналом 100 грн., присвячена 600-річчю створення визначної пам’ятки національної культури. Що стосується купюр, то в червні 2003 року НБУ затвердив новий дизайн банкноти номіналом 50 грн. Від колишньої вона відрізняється кольором, розміром і більш високим ступенем захисту, а також тим, що на її зворотному боці замість будівлі Верховної Ради — будівля Київського будинку вчителя (колишня будівля Центральної Ради).

Роздержавлення преси зустрінуте закарпатцями апатично

Про це йшлося на журналістському зібранні в Центрі культур національних меншин Закарпаття, де головував лідер обласної організації Національної спілки журналістів України Дмитро Воробець. За посередництвом голови Всеукраїнського прес-клубу Василя Юричка робилася спроба скомпонувати звернення до вищого керівництва, що ганебно 2417 газет України залишати без державної підтримки. До київської заготовки В.Юричка, втім, ніхто нічого суттєвого не додав. Шеф-редактор часопису «Карпатська Україна» Ігор Гаврилів поцікавився в київського гостя, як із цим питанням у Європі? Василь Юричко повідомив, що на цивілізованих теренах «такі форми державної підтримки присутні». Словом, ішлося про роздержавлення — фінансове та майнове. Редакторам пропонувалося викупити майно, а за які гроші — не сповіщалося. Це все одно, що говорити жебракам про викуп пішохідного моста в Ужгороді, де вони зазвичай вельми успішно жебрають, повідомляє Василь ЗУБАЧ, Ужгород.

У Сумах ініційовано референдум

У Сумах відбулися збори по обранню ініціативної групи для проведення міського референдуму щодо висловлення недовіри міському голові Володимиру Омельченку. Як повідомила депутат міськради Людмила Чайкіна, до ініціативної групи, документи про створення якої незабаром будуть передані до міськвиконкому, увійшло 54 особи. В разі затвердження цих документів члени ініціативної групи розпочнуть збір підписів для проведення загальноміського референдуму щодо висловлення недовіри меру Сум.

Апелювати до громадської думки певну частину населення міста змусив конфлікт між сумською владою та підприємцями, яких представляє Людмила Чайкіна. В його основі лежить рішення міськради про виділення ділянки землі під створення в Сумах нового оптового ринку. Підприємці вважають, що з появою у місті ще одного базару буде завдано серйозного удару по тисячах людей, які торгують на ринках, що вже існують в Сумах. Такі дії влади щодо себе вони вважають неприпустимими й на знак протесту проти цього почали роботу по позбавленню Володимира Омельченка права керувати містом, повідомляє Сергій ХАНІН, Суми.

Подарунок залізничників

Минулого року вчителі села Липаївка в день різдвяної коляди прийшли привітати міністра транспорту України Георгія Кірпу зі святами, подякували за сприяння розбудові сільського храму й делікатно натякнули, що добре було б допомогти їм ще з «храмом науки». Як признався Георгій Миколайович у день відкриття школи, «в такий день гріх було відмовити». І за рік виросла диво-школа в селі Липаївка. Інакше не скажеш — чотирьохповерхова будівля з дубовим паркетом та сучасною сантехнікою, 20 навчальних кабінетів та лабораторій, обладнаних комп’ютерною технікою, їдальня на 180 місць, великий актовий зал, шість спортивних залів, стрілецький тир, хореографічна студія. Щоправда, будівля розрахована не тільки на використання її як навчального закладу I—III рівнів навчання на 700 місць, а й як сільський осередок культури. Для цього передбачено спеціальний вхід для мешканців Липаївки, гардероб та санвузли. А довкола школи обладнана спортивна зона з легкоатлетичними секторами та біговими доріжками, комбінованим майданчиком для баскетболу та волейболу, навчально-дослідна ділянка з овочесховищем. «Такий освітній комплекс обійшовся Львівській залізниці у 25 мільйонів гривень, і він повністю відповідає важливому державному завданню — відродженню села, — сказав на урочистому мітингу міністр транспорту, генеральний директор Укрзалізниці Георгій Кірпа. — Тут навчатиметься молоде покоління, звідси формуватиметься нове обличчя населеного пункту».

За останні роки Львівська залізниця чимало побудувала в Україні: в дію введено низку сучасних вокзалів, практично оновлено залізничний транспорт, технічні приміщення, рухомий склад. Щойно відкрито швидкісну колію Київ—Дніпропетровськ, на черзі — така ж лінія зв’яже столицю України зі Львовом. Ведеться спорудження першого українського автобану Київ—Одеса, повідомляє Ірина ЄГОРОВА, Львів.