Коротко / УКРАЇНА
З податковою тепер можна сперечатися. Ще «до того»
Держподаткова адміністрація України затвердила новий порядок оформлення результатів документальних перевірок дотримання податкового і валютного законодавства, що набув нині (на відміну від попереднього порядку) сили нормативно-правового акту. Такий акт повинен бути українською мовою, мати нумерацію сторінок, а його титульний лист повинен бути видрукуваний на номерному бланку податкової служби. Одна з головних новацій оформлення результатів документальних перевірок, згідно з новою редакцією, полягає в тому, що спірні питання, що виникають під час перевірки, виносяться ще до підписання акту на розгляд постійно діючих комісій при обласних державних податкових інспекціях (державних податкових інспекціях, спеціалізованих інспекціях із роботи з великими платниками податків).
Військовий драмтеатр на межі закриття
Про ймовірне закриття Львівського драмтеатру Західного оперативного командування повідомив головний режисер театру, народний артист України Віктор Щербаков. «Щодо цього, – каже він, – до нас надійшла телеграма з Міністерства оборони України. Та це не було для нас несподіванкою, ми чекали цього».
Прикро, звичайно, що створений у Львові відразу ж після закінчення другої світової війни театр, на сцену якого у повоєнні роки виходив незабутній Михайло Водяний, де впродовж кількох десятиліть радувала глядачів народна артистка України Зінаїда Дегтярьова, так сумно завершує свій сценічний шлях. Правда, безпосередній куратор театру, заступник командувача Західного оперативного командування Людвиг Коберський стверджує, що театр не закривають, а лише передають на баланс Міністерства культури. За його словами, це рішення погоджено між українськими Міноборони та Мінкультури.
– Ми зменшуємо кількість будинків офіцерів у зв’язку з тим, що скорочується чисельність військ, – розповідає генерал-лейтенант Коберський. – А театр із такими великими традиціями ми не можемо «скоротити», але й утримувати його немає можливості.
Пан Коберський висловив також припущення, що, можливо, в майбутньому колишній військовий театр візьме на баланс Львівське обласне управління культури. В свою чергу, керівник цієї установи Василь Откович припустив, якщо приміщення театру перейде у підпорядкування Фонду держмайна України, то міністр культури дасть через Кабмін доручення Львівській облдержадміністрації, і тоді долю театру дійсно вирішуватиме обласне управління культури. Та як би там насправді не було, але, здається, Мінкультури має стільки ж грошей (або навіть менше) для утримання театру, що й Міноборони. Що стосується управління культури, то воно через хронічну фінансову скруту не могло належним чином асигнувати два інших львівських театри – опери та балету і драмтеатр ім. Марії Заньковецької. Отримавши статус національних, вони тепер фінансуються за рахунок держбюджету. Так що подальша доля екс-театру Західного оперативного командування наразі залишається невизначеною. На жаль, це стосується і його творчого колективу та інших співробітників. Не сьогодні-завтра вони можуть бути змушені шукати роботу, повідомляє Юрій КРІЛЬ, «День».
«Дванадцять стільців» по-турівськи
Сюжет відомого роману «Дванадцять стільців» майже повторився у наші дні в глухій Турівці Теофіпольського району на Хмельниччині. Вранці 19 січня 2003 року село виявило, що з клубу зникли всі стільці в кількості 130 штук. Почувши про пропажу з «вогнища культури», що останнім часом ледь жевріло, турівські висунули різні версії щодо мотивів злочину і тих, хто міг оце скоїти. Відповідно до сюжетної лінії літературного твору, згадали й про якісь скарби, про зятів, швагрів місцевих заможних людей. Поки складалися найнеймовірніші гіпотези, хтось сигналізував про крадіжку в органи. «Прибулий на місце міліцейський наряд встановив, що напередодні з Шепетівки у Турівку приїздив 27-річний швагро братів Х. Підозра впала і на гостя, і на його близьких родичів. Застали їх у клуні, де ті завзято розбирали вкрадені стільці», — повідомив «День» старший інспектор центру громадських зв’язків управління МВСУ у Хмельницькій області Ігор Байдак. З’ясувалося, що братів Х. та їхнього швагра з Шепетівки цікавили лише виготовлені з кольорового металу елементи стільців. Послідовники Остапа Бендера і його компаньйонів щиро зізналися, що планували збути цей метал на пункт вторсировини і за виручені гроші взяти квитки на літак до Ріо-де-Жанейро. Потім згадали, що 4 липня 2002 року спалили у Турівці приватну крамницю. Той лихий вчинок пояснюють класовою ненавистю до новітніх буржуїв, повідомляє Михайло ВАСИЛЕВСЬКИЙ, «День».
Реформи в Одесі: наразі лише клопіт
Запозичивши столичний досвід, одеська влада в першій декаді січня провела адміністративну реформу: кількість районів було скорочено з восьми до чотирьох. Відповідно поменшало число районних адміністрацій, райвідділів міліції та ще деяких організацій. З 1 лютого очікується остаточна реорганізація податкових інспекцій. У результаті підприємствам доведеться переоформляти цілий ряд документів і міняти печатки. Але міська влада продовжує переконувати одеситів, що такі витрати вiдповiдають всім нововведенням, і скоро ситуація поліпшиться.
Одночасно в Одесі розпочали реалізовувати пілотний проект реформи житлово-комунального господарства. За словами заступника міського голови Віктора Прокопчука, необхідність корінної перебудови цієї галузі давно назріла в Україні загалом. Ще в лютому минулого року Кабінет міністрів прийняв постанову про реформування житлово-комунального господарства. Цьому передував і відповідний указ Президента. Одеса виступила першопрохідцем у реформуванні житлово-комунального господарства, але скоро такі зміни будуть і у Києві, Харкові та інших містах. Проект реформи розроблявся з урахуванням досвіду Росії (зокрема, Москви), Польщі, Німеччини та ряду інших європейських країн.
На зміну звичним ЖЕО в Одесі приходять нові Дирекції єдиного замовника (ДЄЗи). За проектом, ці комунальні підприємства мають виступати посередником між підприємствами — виробниками робіт і мешканцями міста. Вони ж укладатимуть договори з мешканцями на надання послуг і контролюватимуть їх виконання підрядниками. Необхідність в організації — посередникові диктується застарілим Житловим кодексом, згідно з яким власником міського житлового фонду та інженерних мереж є міськвиконком. Фінансування ДЄЗів здійснюватиметься за рахунок сплати мешканців, на місці старих ЖЕКів передбачено організацію підприємств різної форми власності. ДЄЗи укладатимуть з ними договори на конкурсній основі. Чи виправдає себе в майбутньому нова система — невідомо. Але за перші тижні нового року, коли старі ЖЕО було розформовано, а нові ДЄЗи ще не розпочали працювати, Одеса буквально перетворилася на крижаний каток. Нечищені вулиці, кучугури снігу на дорогах, переповнені травмпункти — ось поки що перші результати реформ, повідомляє Олена АСТРАХОВИЧ, Одеса.
Випуск газети №:
№10, (2003)Рубрика
День України