Перейти до основного вмісту

Коротко / УКРАЇНА

16 листопада, 00:00

Американці «шукають таланти»

В Україні відкрився україно-американський Центр комерціалізації технологій. Його творцями виступили українська венчурна компанія AVentures та компанія PHLburg Technologies. Це означає, що до нас прийшов новий вид бізнесу — трансфер технологій. Американську модель просування наукомістких розробок до конкретних замовників уже не перший рік використовують у Росії. Тепер «російський» портфель комерційних заявок (їх понад 30) від фармацевтичних, автомобільних, телекомунікаційних та інших компаній перемістився до України.

За радянських часів існувало поняття «темник для винахідників і раціоналізаторів»: це був галузевий перелік «вузьких» місць, над якими новаторам належало працювати. Щось подібне, тільки з прицілом на потреби американських промислових корпорацій, практикуватиме новостворений центр. Він повинен стати посередником між західними компаніями і українськими науково-дослідними інститутами. «Ми маємо реальних клієнтів, які готові платити реальні гроші українським інститутам», — сказав директор центру Сергій Покровський. При цьому він зазначив, що центр не займається просуванням українських технологій на західні ринки у звичному розумінні цього процесу: адже замовник відомий, є конкретне замовлення і потрібно знайти технологію, що відповідає заявленим вимогам. Зі слів С. Покровського, шукану розробку, як мінімум, потрібно довести до рівня дослідного зразка та захистити міжнародним патентом.

Незважаючи на високий ризик даного бізнесу, засновники центру сповнені оптимізму (серед можливих комерційних партнерів уже називають Національне космічне агентство України). Ця впевненість базується на оцінці українського наукового потенціалу, а також на відсутності конкурентів: як сказав президент AVentures Андрій Колодюк, на внутрішньому ринку немає попиту на науково-технічні розробки. Що ж, якщо в Україні, за визнанням директора Інституту надтвердих матеріалів Миколи Новикова, «немає атмосфери сприяння» розвитку і впровадженню інноваційних технологій, то залишається сподіватися на затребуваність нашого інтелектуального продукту за кордоном. Адже для науки гроші ніколи не були зайвими, повідомляє Петро ІЖИК, «День».

Плюс префектизація всього Кам’янця-Подільського

Учора населенню Польських фільварків, мікрорайону Кам’янця- Подільського, що на Хмельниччині, представлено першого префекта — 52-річного Остапа Гавазу. «Остап Іванович одержав цю високу посаду в результаті конкурсного відбору і взявся виконувати рішення органу місцевого самоврядування, стояти на сторожі прав і законних інтересів громадян, правопорядку на дорученій території», — повідомив для «Дня» завідувач організаційно-контрольного відділу міськвиконкому Валерій Клименко. Зазначив, що Остап Гаваза — один із сімох префектів, які стануть уповноваженими міського голови Кам’янця-Подільського Олександра Мазурчака у мікрорайонах. «П’ятьох уже призначено, на решту посад заявили про свої претензії дев’ять учасників конкурсного відбору», — продовжив Валерій Клименко. Ініціатори префектизації всього міста над річкою Смотрич вважають, що так місцева влада стане ближчою до народу: «Префект співпрацює з усіма структурними підрозділами та службами міськради, керівниками підприємств, установ, закладів, громадськими організаціями та окремими громадянами, депутатами всіх рівнів». Якщо є префект, то, звісно ж, будуть і префектури. Так само, як у Москві. Бо багатий на доглянуті пам’ятки історії, культури і архітектури стародавній Кам’янець-Подільський прагне стати туристичним центром міжнародного значення. Тому експериментує в організації місцевого самоврядування, повідомляє Михайло ВАСИЛЕВСЬКИЙ, «День».

Подарунок по-англійськи

Пожежники міста Вінниці несподівано для себе отримали дорогий подарунок від колег з англійського міста-побратима Пітерборо. Вінницькі студенти, поїхавши туди влітку за навчальною програмою, обмовились про ще радянську техніку українських вогнеборців. Англійці повірили, але вислали до Вінниці своїх. «Те, що вони побачили у нас, їх розсмішило, — розповідає Олександр Кутовий, старший інспектор прес-служби відділу пожежної безпеки УМВС у Вінницькій області, — адже на таких машинах в Англії гасили пожежі після війни».

Через 2 місяці гості повернулись iз поношеною, але ще справньою «пожежкою» фірми «Денніс», і хоч їй вже 15 років, але таку техніку мають тільки київські вогнеборці. Машина коштує 170 тисяч фунтів, розвиває швидкість до 150 км/г, оснащена трьома драбинами і дістає аж до 6 поверху, коли вітчизняні зразки лише до 3-го. В наявності мачта з автономним освітленням. Прибувши на пожежу, наші вогнеборці при потребі викликають додатковий автомобіль з освітленням, демонтують 20-метровий рукав для гасіння вогню, а в англійській машині ствол першої допомоги не потребує додаткової комплектації і сягає 70 метрів. Автомобілем також можна розгрібати завали металобетонних конструкцій.

Зараз вінницькі пожежники все це випробовують на учбових пожежах, адже це перша машина, яку вони отримали за останні 15 років, повідомляє Мирослава СОКОЛОВА, Вінниця.

Карпати: вчора, сьогодні і назавжди

З 19 листопада по 24 грудня у виставковому залі Національної спілки майстрів народного мистецтва України (Київ, Рейтарська 27) відбудеться виставка живопису Сергія Глущука. Експозиція, що презентує понад 40 картин, об’єднана назвою «Пісня про рідний край». Це нові роботи відомого майстра — усі вони виконані протягом 2001—2002 років. Тематика представлених полотен відображає народно-побутові мотиви Карпатського регіону. Героями композицій є жителі Карпат найрізноманітніших професій — теслярі, вівчарі, бондарі, ковалі, музики — зображені у традиційному національному вбранні. Картини також густо насичені предметами побуту: столами, жбанами, діжками, прядками та іншим теслярсько-ковальським інструментом. Сергій Глущук закінчив тоді ще Київський державний художній інститут, учасник численних виставок в Україні та за кордоном. Картини художника знаходяться в музеях, галереях та приватних колекціях України, Росії, Німеччини, Бельгії, США, Канади, Мексики. Живе та працює в Ужгороді. Iнформацiю пiдготував Ігор ОСТРОВСЬКИЙ, «День».

Delimiter 468x90 ad place

Підписуйтесь на свіжі новини:

Газета "День"
читати