Коротко / УКРАЇНА

Про шкоду «євразійства» та «сусідства»

Голова комітету Верховної Ради з європейської інтеграції Борис Тарасюк не вбачає нічого небезпечного у тому, що країна отримала статус спостерігача в Євразійському економічному співтоваристві, однак, вбачає протиріччя цього з проголошеним курсом на євроінтеграцію, повідомляє Інтерфакс-Україна. Як підкреслив Тарасюк, націленість України на європейську інтеграцію виключає її членство у ЄврАзЕС — це, за його словами, «два взаємовиключних процеси». Водночас Тарасюк вважає, що від майбутнього саміту ЄС—Україна у Копенгагені, призначеного на 4 липня, не слід чекати занадто багато. Під час «круглого столу» «Україна—ЄС: саміт у Копенгагені» Тарасюк висловив здивування рішенням про надання Україні статусу сусіда ЄС нарівні з такими «аутсайдерами», як Білорусь та Молдова. За його словами, це «чиясь не дуже зважена вигадка в ЄС». Тарасюк переконаний, що українська дипломатія повинна зробити рішучі кроки у відповідь на такі дії ЄС. Україна, за його словами, чекає «концептуальної зміни ставлення» з боку Євросоюзу. На думку Б. Тарасюка, майбутнє членство України в ЄС об’єктивно визначене внутрішніми умовами розвитку української держави. Так, випереджаючи сьогодні за економічними показниками деяких кандидатів на вступ до ЄС, Україна, за його словами, у виконанні політичної частини копенгагенських критеріїв відкотилася назад порівняно з 2000 роком. Очевидно, вважає Б. Тарасюк, держави-члени ЄС вбачають основну проблему саме в цьому.

США не до українського членства у НАТО?

Провідний американський експерт Майкл МакФол, вважає, що Вашингтон не буде приділяти «пріоритетну» увагу питанню членства України у НАТО, а саме членство в Альянсі і в Європейському Союзі називає «далекою перспективою». «Членство України у НАТО є далекою перспективою, і я вважаю, що Вашингтон намагатиметься розтягнути цей процес», — сказав він учора у Києві під час круглого столу «Перспективи відносин України—Росії—США у світлі розширення НАТО». МакФол пояснив, що під «розтяганням» він розуміє розширення відносин України з НАТО у форматі особливого партнерства, а не членства. Говорячи про перспективу вступу України до Європейського Союзу, він відзначив, що США не має права голосу в цій організації, на відміну від НАТО. «Але я нещодавно був у Брюсселі і не бачив жодної людини у цій організації, яка б вважала, що у найближчі 10—20 років Україна може стати членом ЄС: мало хто говорить про можливість розширення ЄС за вже позначені межі», — сказав МакФол. Тим часом учора на ім’я міністра закордонних справ України Анатолія Зленка надійшов лист від держсекретаря США Коліна Пауелла, в якому Вашингтон привітав прагнення України до більш глибокої інтеграції до євроатлантичної структури безпеки, включаючи НАТО.

Україна виставить себе на огляд

Сьогодні у Москві відкривається національна виставка України, присвячена досягненням і можливостям науково-технічного, економічного і культурного потенціалу країни. Як повідомляє Інтерфакс-Україна, одна з головних цілей національної виставки «2002: рік України у Російській Федерації» — зміцнення і розвиток коопераційних і експортних зв’язків двох країн. Експозиція повинна показати інвестиційні та інноваційні можливості регіонів України. Експозицію розташують у павільйонах ВВЦ загальною площею у 5,5 тис. кв. метрів. На виставці — понад 4500 експонатів, які представлено більш ніж 450 підприємствами, організаціями і фірмами різних форм власності. Експонати відображають ситуацію в усіх галузях економіки і соціальної сфери України. Як вважають організатори виставки, особливий інтерес у відвідувачів повинні викликати експозиція «Українська книга нової епохи», розділи і стенди підприємств з видобутку газу, нафти, конденсату, виробництва бензину. Досягнення України у машинобудуванні та металообробці представлять науково-технічний авіаційний концерн ім. О. К. Антонова, ВАТ «Краматорський завод важкого машинобудування», «Сумське машинобудівне науково-виробниче об’єднання ім. М. Фрунзе», ВАТ «Київський станкобудівний концерн» та інші. У рамках виставки щодня працюватимуть круглі столи, бізнес-семінари і презентації новинок, повідомляє Володимир ДЕНИСЕНКО, «День»

Британська медіаініціатива

Учора у Києві відбулася презентація Центру медіареформ, який є частиною проекту «Медіареформи», підтриманого урядом Великої Британії. Задекларовані цілі проекту — покращання клімату в сфері українських мас-медіа, створення більш відкритого медіа-середовища і т.п. Конкретні напрями — постійно діючий прес-клуб медіареформ, підготовка і перепідготовка журналістських кадрів, видавнича і науково-дослідна діяльність, лобіювання. Сума, виділена під реалізацію усього вищезазначеного — 800 тисяч фунтів стерлінгів. У відповідь на прохання кореспондента «Дня» описати більш детально механізм лобіювання директор Центру медіареформ Сергій Квіт зазначив, що йдеться не тільки про лобіювання, але й про роботу над самими законопроектами в інформаційній сфері: доопрацювання тих, які вже є, та підготовка нових. Робити все це Центр збирається, передусім, у співпраці з парламентським комітетом із питань свободи слова й інформації, з яким уже встановив контакти. Крім того, йдеться про медіа-підтримку законопроектів. А свій «медіа- ресурс» у проекту є: це журнал «Телерадіокур’єр» та Інтернет-видання «Телекритика». Крім них, з українського боку участь у проекті «Медіареформи» беруть Національний університет «Києво-Могилянська академія», на базі якого і створюється Центр медіареформ (свого роду координаційний пункт проекту), а також Незалежна асоціація телерадіомовників. Термін, на який розраховано проект, — три роки (для грантового проекту вельми солідний), а основна відмінність від подібних йому ініціатив, за запевненням «медіареформаторів», — комплексний підхід, повідомляє Михайло МАЗУРІН, «День».