Коротко / УКРАЇНА

Озимі проростають партією

Вчора відбувся з’їзд Оргкомітету зі створення Правої партії озимого покоління. За рішенням з’їзду, партія буде створена 1 липня цього року. На з’їзді також були затверджені основні принципи та напрямки діяльності майбутньої Правої партії озимого покоління. За основу для розробки програми майбутньої Правої партії було вирішено прийняти резолюції 5 колоквіумів, які пройшли 28 лютого у Києві за участю виборчого блоку «Команда Озимого Покоління», повідомив офіційний сайт блоку www.zbirna.org.ua. Лідер «Союзу Правих Сил», керівник фракції СПС у Держдумі РФ Борис Нємцов у телеграмі на адресу Оргкомітету заявив: «Упевнений, що тільки з появою і зміцненням на політичній арені України нових правих — тих, хто виступає за кардинальні зміни в суспільстві, за демократичний розвиток, за лібералізацію соціально-економічної системи країни — Україна зуміє стати в один ряд з іншими цивілізованими європейськими державами».

Росіяни досліджують український електорат

Російський Фонд «Громадська думка» презентував результати своїх соціологічних досліджень, проведених за останні місяці в Україні в рамках оголошеного в Росії року України. Презентація відбулася вчора в Москві на прес-конференції «Останній місяць виборчої кампанії в Україні», передає Україна.Ru. Голова фонду «Громадська думка» Олександр Ослон, який виступив на ній, зазначив, що в Росії 62% опитаних позитивно оцінюють оголошення року України в Росії, 26% — байдужі до цього факту, й лише 7% оцінюють його негативно. Олександр Ослон також заявив, що впевнений у тому, що все те, що відбувається в політиці, залежить від того, що відбувається в головах людей. Згідно з даними останнього всеукраїнського опитування фонду, проведеного 1—7 лютого (опитано 2000 респондентів), фаворитами передвиборної гонки є «Наша Україна», КПУ, «Жінки — за майбутнє». 4-відсотковий бар’єр долають також «За єдину Україну», Партія Зелених, і СДПУ(о). Рейтинг цих партій коливається в межах 5—6% голосів.

Замість закону про мови — «регіональні рішення»

На розгляд сесії Харківської міської ради, що відбулася на цьому тижні, було винесено понад сто питань. Одне з них — про використання в місті російської мови. Депутати більшістю голосів ухвалили рішення провести міський референдум про надання російській мові статусу офіційної на території Харкова. Опитувальний бюлетень видаватиметься городянам на виборчих дільницях 31 березня, коли вони прийдуть обирати депутатів до Верховної Ради і місцевих рад.

Історія цього питання довга і заплутана. Рішення про статус російської мови було прийняте ще сесією попереднього скликання. Його опротестував міський прокурор, але підтримав районний суд. Потім знов правова підтримка і скасування. Тому народні обранці вирішили звернутися до народу. Буде проведено консультативне опитування громадян. Запитання, на яке мають відповісти харків’яни, депутати сформулювали так: «Чи вважаєте Ви, що в Харкові російська мова має застосовуватися нарівні з державною в усіх сферах суспільного життя?». Міськрада за підсумками опитування має намір звернутися до Верховної Ради з відповідною заявою.

Взагалі-то великої проблеми з мовою в Харкові немає. Ніхто не примушує, але на базарах розмовляють чомусь російською, хоча торговці молоком і сметаною, повернувшись додому, переходять на рідну українську. Інша річ, що українську не дуже хочуть вивчати чиновники. Є й інша причина. Студентів у багатьох вузах доводиться і зараз навчати російською. Українських підручників, особливо з технічних дисциплін, досі дуже мало.

Принаймні, мовна ситуація в Харкові дуже складна. Це підтверджують навіть вивіски на магазинах. На одному з них, що на вулиці Чеботарській, написане наступне: «Аїст». І далі про зміст торгової точки: «Хлиб. Їжа». Автор назви, очевидно, не знав, що звір на ім’я «Аїст» в Україні не водиться. Цікаво, як він проголосує на референдумі? Михайло БІДЕНКО, Харків

Найдавніша тютюнова фабрика не витримала конкуренції з підпільною

Підпільну тютюнову фабрику «закрило» управління СБУ у Хмельницькій області. Виробництво було поставлено на широку ногу. «В селі Пашківці був завод «Каскад», закрився. Там переробляли тютюн-сирець, сушили, різали, фасували. Відтак вивозили сировину до Деражні, де на території також закритої лісоторговельної бази влаштували цех з виготовлення цигарок «Прима». Підпільну гуртовню виявили у Шаровечці, передмісті Хмельницького», — повідомила для «Дня» референт прес-центру управління СБУ Людмила Чаплинська. «Заарештовано» сотні тонн сировини, кілометри цигаркового паперу, 75 тисяч коробок «Прими», 7,6 мільйона штук упаковки. Робітники з’їхалися на роботу з усіх усюд, перебували на нелегальному становищі. Жили там же, де й працювали вдень і вночі. Добивалися вищої продуктивності праці, ніж їхні колеги з найдавнішої у країні Кам’янець-Подільської тютюнової фабрики. Та не витримала конкуренції з підпільною і, як заявили в обласному управлінні статистики, «практично зупинилася».

Коли ж саме на підпільній фабриці були врочистості з нагоди виробництва першого мільярду цигарок? Хто вони й звідки, організатори підприємства? Звідки сировина?.. На ці й багато інших запитань, мабуть, знайде відповідь слідство. Раніше оперативники управління СБУ затримували контрабандні гуртові партії тютюну, упаковок для цигарок. Кажуть, що за цим виробництвом стоять вельми впливові люди. Поки що відомо лише те, що «Приму» з підпільної фабрики давно вже палять у Хмельницькому й довкола, повiдомляє Михайло ВАСИЛЕВСЬКИЙ, «День».

Фреді Крюгера у прайм-таймі не буде

Керівники Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення та загальнонаціональних телеканалів країни позавчора обговорили проблему засилля на українському телебаченні іноземних фільмів, що пропагують насильство і сцени жахів. Керівники «Студії «1+1» Олександр Роднянський, телеканалу «Інтер» Владислав Ряшин і Національної телекомпанії України Юрій Айвазян, — як передає Інтерфакс-Україна, — підтвердили свій намір усунути подібні фільми з екранів, тим самим показавши приклад іншим регіональним і місцевим телеканалам, — повідомляє прес- служба Нацради. При цьому генеральний продюсер студії «1+1» О. Роднянський зазначив, що левова частка порушень припадає саме на місцеві компанії, а також кабельні канали. Сторони підтвердили думку щодо необхідностi введення індексації (позначення фільмів для дорослих спеціальними значками) і передачі даних позначок для публікації телепрограм у газетах, і прагнення не показувати такі фільми у прайм-таймі. При цьому в. о. голови правління телеканалу «Інтер», В. Ряшин підкреслив, що вимоги закону повинні бути однаковими для всіх суб’єктів телерадіомовлення без винятку. Голова Нацради Борис Холод відзначив, що зустріч стане початком справжньої і серйозної боротьби «за дійсно світлий, добрий, цивілізований» український телепростір. Він також підтвердив, що починаючи з березня, Нацрада проведе ряд заходів спільно з міністерствами культури і мистецтв, освіти та науки, творчими союзами з припинення напливу чужої жорстокої відеопродукції на українському телеекрані.