Коротко / УКРАЇНА

Українство та успіх — рецепт сумісності для молоді

У Києво-Могилянській академії презентували книгу спогадів Богдана Гаврилишина «Залишаюсь українцем». Власну книгу «Залишаюсь українцем» Богдан Гаврилишин презентував наприкінці жовтня минулого року до свого 85-річного ювілею («День», №195, п’ятниця, 28 жовтня 2011). Нагадаємо, це спогади автора про власний життєвий шлях, від українського сільського хлопчика з бідної родини до всесвітньо відомого впливово громадського діяча, в руках якого не раз були ключові рішення світової історії. У презентації також взяли участь президент університету Сергій Квіт і почесний президент В’ячеслав Брюховецький. До речі, у цьому виші досить активно засвоюють думки Богдана Гаврилишина. Зусиллями колишніх студентів створено Асоціацію випускників Києво-Могилянської академії з метою допомагати вишу наповнювати фонди. «Не так давно вони запитали моєї поради не лише щодо шляхів наповнення фонду, а й щодо того, що їм слід робити сьогодні, як діяти. Я запропонував їм організувати групи, в кожну з яких увійшов би юрист, політолог і соціолог, щоб кожна з цих груп обрала одну нормальну країну (на мій погляд, нині їх у світі не більше п’яти, в інших же демократії здеградовані) і вивчала, як у цій країні побудовано Конституцію, економічну систему, яка в них політика й гуманітарна сфера», — розповів «Дню» Богдан Гаврилишин. На його думку, саме командна робота молоді, спрямована на трансформації у країні, допоможе досягти позитивних змін, повідомляє Вікторія СКУБА, «День».

Україна підготувала для Казахстану фахівців у космічній галузі

Дніпропетровський національний університет ім. О. Гончара випустив висококваліфікованих фахівців для космічної галузі Казахстану. Троє студентів із цієї держави захистили дипломні проекти за фахом «Автоматизація радіозв’язку, радіомовлення та телебачення». Підготовка магістрів — черговий крок у науковій співпраці України та Казахстану. Між двома вишами — ДНУ і Євразійським національним університетом ім. Л. Гумільова — було підписано угоду, згідно з якою студенти з Астани отримують знання у сфері проектування та конструювання космічних систем і комплексів, а також поглиблено вивчають космічний зв’язок. Казахстанська сторона зацікавлена в тому, щоб молодь здобувала вищу освіту в сфері провідних технологій. Одразу після повернення до казахської столиці магістри стануть викладачами на міжнародній кафедрі космічних систем і технологій, створеній у співпраці з українськими вченими. Їх товариші продовжують навчання на кількох кафедрах фізико-технічного факультету ДНУ, щоб стати фахівцями високого рівня. Співпраця між Україною та Казахстаном у космічній сфері триває не перший рік. Як відомо, у нашої країни, яка виробляє ракети-носії та космічні апарати, немає власного космодрому для їх запуску. Низку міжнародних космічних проектів здійснюють із використанням космодрому Байконур, розташованого на території Казахстану, повідомляє Вадим РИЖКОВ, «День», Дніпропетровськ.

Кодекс провайдерів стане на захист прав дітей у Iнтернеті

Днями було підписано Меморандум про співпрацю у впровадженні Кодексу щодо захисту дітей від жорстокого поводження в мережі Інтернет. Серед підписантів — Юрій Павленко, уповноважений Президента України з прав дитини, Катерина Левченко, президент міжнародної правозахисної організації «Ла Страда-Україна», а також представники компаній «Київстар», «МТС-Україна» й «Укртелеком». Законодавчий акт має на меті об’єднати зусилля влади, громадськості та бізнесу задля безпеки дітей у віртуальному світі. «Меморандум і Кодекс є відкритими до підписання всіма структурами, що діють в Україні. Я впевнений, що це перший серйозний крок до захисту дитини і створення безпечного інтернет-середовища», — вважає Юрій Павленко. Серед основних положень Кодексу — повідомлення про основні загрози в світовій павутині, знешкодження їх, а також блокування «дорослого» контенту. До речі, згідно з даними дослідження Інституту соціології НАН України, 51% дітей-користувачів веб-ресурсів не підозрюють про небезпеку Інтернету, а 80% батьків не знають, які сайти відвідують їхні діти. Раніше батьки боялися впливу «вулиці», тепер її замінила глобальна мережа. Стали звичайною річчю випадки шахрайства за допомогою Інтернету (17% дітей без вагань повідомляють незнайомцям конфіденційну інформацію про свою родину) та використання дітей у сексуальних цілях. Така ситуація виникає внаслідок того, що батьки є недостатньо досвідченими інтернет-користувачами, й через невідповідність шкільної програми основ безпеки життєдіяльності сучасним реаліям. Незаперечний факт, що Інтернет сьогодні — невід’ємна частина життя. Й разом із тим, навчаючи підростаюче покоління правилам дорожнього руху та поводження з незнайомцями, ігноруються правила безпеки в мережі. Підписанти Кодексу радять не забороняти дітям доступ до світової павутини, а натомість перевіряти журнал відвідування сайтів та встановити програми-фільтри, котрі блокуватимуть «дорослий» контент, повідомляє Неля ВАВЕРЧАК.

Волинські роми вшанували свого Кобзаря

Ним для ромів є поет і перекладач Міха Козимиренко. Бо говорити про ромську літературу ще не доводиться. Саме він переклав на мову ромів і «Кобзаря» Шевченка, і Лесю Україну, Івана Франка й навіть Олександра Пушкіна. Багато хто чув проникливий вірш «Якщо помре останній ром...», проте одиниці знають, що його автор — Міха Козимиренко. Волинські роми вшанували його пам’ять на вечорі в обласній універсальній бібліотеці імені Олени Пчілки. На захід завітало понад тридцять членів обласної громадської організації ромів «Терне рома» («Молоді цигани»). Звучали вірші Козимиренка, гостям розказали про його дивовижну біографію. Міха — син цигана й українки, за часів Другої світової війни всю його родину (37 осіб) розстріляли, а він дивом залишився живим. Тривалий час жив у Коростені, що на Житомирщині, працював у музичній школі. Вечір закінчився проникливим ромським гімном, суть якого в тому, що автор «пройшов увесь світ у пошуках щасливого цигана»... Нині волинські роми активно піднімають питання соціальної адаптації представників свого народу. Питання про це буде винесено на найближчу сесію обласної ради. Але наразі роми й самі не надто прагнуть стати повноправними членами суспільства. У Луцьку була спроба організувати ромський клас у одній зі шкіл міста, на це витратили пристойні кошти з бюджету, але з цього нічого не вийшло. Діти у школі сприймали малих циганів як щось фантастичне, до того ж майже всі малі роми не хотіли опановувати грамоту. Проте спроби ромів нагадати про свою самобутність і прагнення бути своїми у цьому суспільстві на Волині мають підтримку влади, повідомляє Наталія МАЛІМОН, «День», Луцьк.