Коротко / УКРАЇНА

Микола Журавель і талановиті бджоли

Учора відкрилась виставка митця «Пасіка. Apiary» — спільний проект галереї «Лавра» та галереї сучасного мистецтва «A-HOUSE». Він присвячений бджолам, бджільництву та людині. Образ вулика тут — образ ідеального простору, світу, в якому правлять краса та гуманізм. У експозиції можна побачити скульптури гігантських дерев’яних вуликів, левкас, ескізи, вітражі та фотографії. У рамках виставки також представлена акція «Агресивне бджільництво» (це частина проекту «Пасіка»). «Уже сама назва акції — оксюморон, тому що за своєю природою бджільництво — гуманне та декілька медитативне заняття. У відеозаписах, які документують руйнування та спалювання вулика, художник показує перевернутий світ, трансформуючи мирне царство у віртуальне пекло. Замість використання диму для гуманного переселення бджіл у вулик або з нього емоційний пасічник використовує жорстоку силу вогню та повністю руйнує бджолиний будинок. Аналогічним чином шокуючі жорстокі алюзії вказують на світ навколо нас, де традиційні цінності несподівано руйнуються. Символізм вулика як храму, в якому чудовим чином народжується золотий мед, предстає корумпованим, при спалюванні вулика золотий колір стає кольором комерції, співпраця мутує в домінування», — так сприйняв «Агресивне бджільництво» Сем Хантер, професор мистецтвознавства Прінстонського університету.

20 і 21 серпня Микола Журавель проведе мастер-класи по левкасу (левкасом називався крейдяний грунт у середньовічному іконописі. Від нього термін перенесений на сучасну складну техніку письма, яка об’єднує в собі якості не тільки живопису, але й скульптури. Левкас — це можливість працювати одночасно на декількох поверхнях, безпосередньо малюючи і продряпуючи до нижніх шарів фарби, грунт). Микола Журавель — один із майстрів, хто відроджує цю техніку в Україні та привносить у неї багато новаторських ідей.

Пам’яті жертв концтабору Дахау

Напередодні Дня незалежності у Львові відкриють виставку «Імена замість номерів», яка являє собою добірку з 22-х біографій, що увійшли до «Книги пам’яті» в’язнів концтабору Дахау — пам’ятна книга, яка тепер постійно доповнюється. За допомогою координаторів проекту його учасники контактують із тими, хто пережив ув’язнення, або з їхніми рідними, записують інтерв’ю, опрацьовують літературу та архівні матеріали, аналізують зібрану інформацію, відтак пишуть біографії в’язнів. Під час виконання проекту підготовлено чимало таких життєвих історій і в Україні. Концтабір Дахау — один із перших концентраційних таборів на території Німеччини, заснований у березні 1933 року неподалік Мюнхена. Проіснував до 28 квітня 1945 року. Став першим «дослідним полігоном», де відпрацьовувалася система покарань та інших форм фізичних та психологічних знущань. Ціллю медичних експериментів було, у тому числі, й вивчення можливості керувати поведінкою людини. Упродовж 12-ти років у Дахау загинули 200 тисяч в’язнів 34-х національностей. «Книга пам’яті» намагається повернути їхні імена із забуття. «Історія світу складається з історій окремих людей. Давайте їх збирати», — так Юлія Гоголь, учасниця проекту зі Львова, описує один із важливих аспектів проекту «Книги пам’яті», в якому вона брала участь разом із кількома іншими студентками Українського католицького університету та волонтерами з Вінниці, Києва, Переяслава-Хмельницького, Полтави, Харкова й Сімферополя. Міжнародна пересувна виставка «Імена замість номерів» приурочена до 70-річчя початку Другої Світової війни та 20-ї річниці демократичних змін у Центрально-Східній Європі. Виставку впродовж року вже експонували у шести країнах Європейського Союзу, повідомляє Тетяна КОЗИРЄВА, Львів.

Львівські пластуни запрошують на гостину

Із 19 по 23 серпня поблизу водоспаду Джурин, що у с. Нирків Заліщицького району Тернопільської області, відбуватиметься пластовий з’їзд у таборових умовах — джемборі, присвячений 20-річчю відновлення Пласту в Україні. Про це «Дню» повідомили у львівській станиці Пласту. Участь у святкуванні візьмуть близько 1200 пластунів з України, Естонії та США, а також скаути з Алжиру, Грузії та Польщі. Це вже друге Всеукраїнське джемборі, яке має на меті поєднати відзначення важливої події в історії Пласту з насиченою пізнавальною та виховною програмою, яка поділена на кілька напрямів: соціальний, рятувальний, водний, летунський, спортивний та ігровий. Творчі здібності охочі матимуть змогу проявити на активітетах мистецького напряму: вчитимуться танцювати, робити маски, виготовлятимуть ляльки-мотанки та розмальовуватимуть візерунками пляшки. Кожен день завершуватиметься святковим дійством — виставами, ватрами, виступами пластових гуртів, вечірками просто неба. Уперше міжнародне скаутське джемборі відбулося 1920 року у Великій Британії. Відтоді світові збори проводять раз на чотири роки. А перше Всеукраїнське пластове джемборі відбулося 1996-го поблизу Невицького замку, що на Закарпатті, повідомляє Тетяна КОЗИРЄВА, Львів.