Коротко / УКРАЇНА

Поляки фінансують реставрацію надгробків на Личаківському цвинтарі

У рамках українсько-польської співпраці в сфері охорони об’єктів спільної культурної спадщини у всесвітньо відомому львівському Музеї-заповіднику «Личаківський цвинтар» реставрували чотири надгробки. 2009 року планують відновити ще сім. Фінансування проекту (а це близько 600 тисяч злотих) забезпечила польська сторона. Наразі ж інтернаціональна команда реставраторів у складі чотирьох українців та чотирьох поляків відновила надмогильні камені українського вченого, громадського діяча та члена-кореспондента Польської академії наук Омеляна Огоновича, вірменського єпископа Самвеля Кирила Стефановича, угорської родини землевласників Папарів та польського професора Юліана Макаровича. При реставрації застосовували технологію піщано-струменевої обробки, оскільки, на думку реставраторів, вона ідеально підходить для ослабленого каменю надгробків Личаківського цвинтаря. Нагадаємо, що кладовище офіційно відкрили 1786 року. Назвали за місцевістю, на якій воно розташувалося. Відразу після відкриття цвинтар став елітним — тут ховали відомих політиків, діячів культури, духовенство, військових, вищих урядовців та багатих купців міста. Минули століття, але й досі не з’ясовано, чому відомі люди надавали перевагу при похованнях саме території з назвою «Личаків», вкладаючи шалені кошти у пам’ятники і перетворюючи цвинтар на музей-некрополь. Багато хто будував собі надгробні пам’ятники ще за життя, зокрема вірменський архієпископ Самвель Кирил Стефанович, який, маючи 75 років, спорудив собі кам’яну постать на смертному ложі й потім 28 років її доглядав (помер у віці 104 років). Усього ж на території музею-заповідника «Личаківський цвинтар» понад 300 тисяч поховань, розкиданих на 42 гектарах. Тетяна КОЗИРЄВА, Львів.

В Україні змінять систему телефонної нумерації

Вчора набрав чинності наказ Міністерства транспорту й зв’язку N1200 від 29 вересня 2008 року «Про затвердження плану переходу на перспективну систему нумерації телефонної мережі загального користування України». Згідно з цим документом, в Україні зміняться номери телефонів: екстрених служб (міліція, швидка і т.п.), довідкових служб, зміниться код виходу на міжмісто й т.п., повідомляє Лігабізнесінформ. З 15 листопада розпочнеться процес переведення номерів формату 0Х (01,02...) на формат 10Х і 11Х. Інформаційно-довідкові служби будуть переведені на формат 17Х, 18Х. З жовтня по листопад 2009 року планується перевести національні коди формату 0ХХ на формат ХХ. Міжміський префікс 8 зміниться на 0. У цей же період планується запровадити код зони Київської області — 45.

Про 90-річчя ЗУНР розкажуть ювілейні монети

Національний банк України, продовжуючи серію «Відродження української державності», вводить в обіг ювілейну монету «90-річчя утворення Західно-Української Народної Республіки» номіналом 2 грн., повідомляє Лігабізнесінформ. За даними прес-служби НБУ, монета присвячена українській державі, створеній на західноукраїнських землях після розпаду Австро-Угорської імперії, до складу якої входила значна частина українських земель — Галичина, Буковина й Закарпаття. 9 листопада 1918 року було сформовано уряд — Державний секретаріат ЗУНР. Законом від 13.11.1918 закріплялися верховенство й суверенітет народу. Монета виготовлена з нейзильберу, якість карбування — «спеціальний анциркулейтед», маса — 12,8 г, діаметр — 31,0 мм, тираж — 35 тис. одиниць. Кант монети рифлений. Художники — Володимир Таран, Олександр Харук, Сергій Харук. Скульптори — Анатолій Дем’яненко, Володимир Атаманчук. Ювілейна монета номіналом 2 грн. є дійсним засобом платежу України і є обов’язковою до прийому без будь-яких обмежень за її номінальною вартістю до всіх видів платежів, а також для зарахування на розрахункові рахунки, внески, акредитиви й для грошових переказів.