Коротко / УКРАЇНА

Пам’яті Видатної Людини України

Цього року виповнюється 45 років з того часу, як зусиллями світової спільноти, зокрема клопотанням Папи Римського Івана ХХIII, було звільнено з ув’язнення Йосипа Сліпого — першоієрарха Української греко-католицької церкви, верховного архієпископа Львівського і митрополита Галицького. Під час першої радянської окупації Західної України (1939) митрополит Шептицький, за згодою Ватикану, таємно висвятив Сліпого на єпископа з правом наступництва митрополичої кафедри у випадку смерті самого Шептицького. Помер Шептицький 1944 року, після чого на чолі церкви став Йосип Сліпий. 1945 року Сліпий був ув’язнений радянською владою і засуджений на важкі роботи. Загалом, він провів у радянських таборах 18 років і був звільнений тільки під тиском на радянський уряд світової спільноти. З того часу жив у Римі, де отримав від папі Павла VI звання кардинала. Дуже багато зусиль Йосип Сліпий поклав на те, щоби Українська греко-католицька церква стала патріархатом. На жаль, УГКЦ не має цього статусу й сьогодні.

Півтора місяця з Сергієм Параджановим

Виставка художніх робіт видатного вірменського кінорежисера Сергія Параджанова відкриється 30 січня в Національному художньому музеї України й триватиме до середини березня. Як повідомив директор Будинку-музею Сергія Параджанова Завен Саркісян, на ній будуть представлені 55 робіт майстра, в тому числі колажі, екзотичні капелюшки та барвисті ляльки. Відкриття експозиції в Києві стане можливим завдяки підписанню трьохстороннього договору між Будинком-музеєм Паражданова в Єревані, Національним художнім музеєм України та продюсерським центром «Габрі», який узяв на себе всі фінансові витрати. Відвідувачі виставки зможуть оцінити не лише роботи майстра, але й подивитися його знамениті фільми, зокрема «Колір гранату», «Тіні забутих предків», «Ашик-керіб», «Легенду про Сурамську фортецю»; а також покажуть документальні фільми про життя кінорежисера, сценариста та художника — «Ніч музеїв Сергія Параджанова» (режисер Роман Балаян) і «Вільно небезпечна людина» (режисер Роман Фірман). На церемонію відкриття виставки запрошені друзі та колеги Сергія Йосиповича. Інф. «Дня»

Кам’янець-Подільський державний університет одержав статус національного

22 січня Кам’янець-Подільський державний університет одержав статус національного. «Щиро вдячні Президентові України Вікторові Ющенку за високе визнання нашого ВНЗ. Ця подія, мабуть, могла б відбутися і дещо пізніше, бо у 2008 році університет відзначатиме своє 90-річчя, як і Українська революція, в дні якої постав університет у Кам’янці-Подільському», — сказав для «Дня» зворушений ректор Національного університету Олександр Завальнюк. З історії: у січні 1918 року Кам’янець-Подільська міська дума порушила перед Українською Центральною Радою питання про відкриття в адміністративному центрі Подільської губернії філії Київського університету св. Володимира й направила до Києва поважну делегацію. Університет у стародавньому місті розпочав свою роботу 1 листопада 1918 року. «Ми вбачаємо у цьому визнанні й невтомну творчу працю тих людей, які були засновниками університету», — продовжив Олександр Завальнюк. У 2007 році в університеті захистили дві докторські і 25 кандидатських дисертацій. «Тепер перед нами значно складніші завдання. Адже національні університети очолюють рейтинг вищих навчальних закладів країни», — вважає ректор. Серед викладачів, студентів — велике піднесення. «Збулася наша давня мрія. Відчуваємо новий приплив сил», — говорить Олександр Михайлович про атмосферу, що панує в університеті. Нагадав і про славних випускників, які «на високих посадах не забувають про свою альма матер». І ще із вдячністю сказав про дружбу університету з «провідною газетою «День», iз її головним редактором Ларисою Олексіївною Івшиною», повідомляє Михайло ВАСИЛЕВСЬКИЙ , «День».

Згадуючи Висоцького

25 січня всенародно улюбленому барду й актору виповнилося б 70 років. У Володимира Семеновича ще за життя було дуже багато шанувальників на всієї території колишнього СРСР. Хоча минуло 27 років як помер Висоцький, але армія його шанувальників не рідшає, а кілька поколінь слухачів виросли на його піснях. До ювілею артиста відбулися пам’ятні вечори в різних містах України, зокрема, і в Києві (в Будинку офіцерів). Володимир Висоцький написав близько 700 пісень і віршів, виконав близько 30 ролей у фільмах, грав у театрі, об’їздив із концертами не тільки весь колишній Радянський Союз, але й виступав за кордоном. Він завоював фантастичну популярність як автор і виконавець пісень власного написання під гітару. У 70-ті роки минулого століття, голос Висоцького звучав майже з кожного вікна, його концерти глядачі самі записували на магнітофони й переписували один у одного, а от офіційно в тогочасних ЗМІ ім’я артиста практично не згадувалося. Хоча вірші Висоцького стали народними ще за життя автора. Біля каси Московського театру на Таганці вишиковувалися кілометрові черги, якщо публіка дізнавалася, що грає їхній кумир. Знаковою для артиста стала вистава «Гамлет». У кіно він знявся в 25 фільмах, а для чотирьох стрічок написав музику як композитор. Особливу популярність артисту принесли фільми: «Місце зустрічі змінити не можна», «Вертикаль», «Небезпечні гастролі», «Інтервенція», «Маленькі трагедії» та інші. Володимир Семенович Висоцький народився 25 січня 1938 року в Москві. Помер 25 липня 1980 року (похований на Ваганьківському кладовищі). Інф. «Дня»