Коротко / УКРАЇНА

Підготовка до 75-ї річниці Голодомору — під персональну відповідальність

Президент України Віктор Ющенко підписав Указ «Про персональну відповідальність посадових осіб за незадовільний стан підготовки заходів у зв’язку з 75-ю річницею Голодомору 1932—1933 років в Україні». Відповідний указ В. Ющенко підписав у п’ятницю, повідомляє Інтерфакс-Україна з посиланням на прес-службу глави держави. Президент визнав незадовільним роботу голови Ради міністрів Криму, голів обласних, Київської і Севастопольської міських державних адміністрацій щодо організації підготовки заходів у зв’язку з 75-ю річницею Голодомору 1932—1933 років в Україні. Зокрема, це стосується складання списків мешканців регіонів, які постраждали від Голодомору 1932—1933 років в Україні, і формування відповідних регіональних книг пам’яті, благоустрою місць поховань жертв геноциду українського народу, демонтажу пам’ятників і пам’ятних знаків, присвячених особам, причетним до організації і здійснення Голодомору 1932—1933 років в Україні і політичних репресій. Глава держави доручив главам Дніпропетровської, Донецької, Запорізької, Київської, Луганської, Миколаївської, Одеської, Херсонської, Хмельницької обласних, Київської міської державних адміністрацій вирішити у встановленому порядку питання про притягнення до відповідальності посадових осіб, на яких покладена організація підготовки заходів у зв’язку з 75-ю річницею Голодомору 1932—1933 років в Україні.

Крім того, Володимиру Логвиненку (глава Донецької обладміністрації), Євгену Червоненку (глава Запорізької обладміністрації), Івану Плачкову (глава Одеської обладміністрації) і Борису Силенкову (глава Херсонської обладміністрації) оголошено догану «за значні недоліки в роботі щодо забезпечення виконання указу «Про заходи в зв’язку з 75-ю річницею Голодомору 1932—1933 років в Україні» і ослаблення виконавської дисципліни».

Офіційні видання опублікували результати виборів

Сьогодні «Урядовий кур’єр» і «Голос України» вийшли з офіційними результатами позачергових парламентських виборів. Напередодні Вищий адміністративний суд України відмовив у задоволенні позовів усіх п’яти позивачів щодо дій/бездіяльності ЦВК із встановлення результатів дострокових парламентських виборів.

Нагадаємо, партії, що подолали трьохвідсотковий бар’єр, розташувалися таким чином:

ПР — 34,37%, 175 мандатів народних депутатів VI скликання,

БЮТ — 30,71%, 156 мандатів,

«НУ-НС» — 14,15%, 72 мандата,

КПУ — 5,39%, 27 мандатів,

Блок Литвина — 3,96%, 20 мандатів.

Проти всіх проголосували 2,73% громадян, які брали участь у виборах.

Тепер у новообраних депутатів згідно із законом є 20 днів на те, щоб оформити свої документи й отримати право брати участь у першому засіданні Верховної Ради. Хоч при бажанні парламентарії можуть зібратися й раніше. 23 жовтня Президент Ющенко заявив про необхідність початку сесійних засідань не пізніше першої декади листопада, передає Олена ЯХНО, «День».

У неділю вночі Україна перейде на зимовий час

У ніч на неділю, 28 жовтня, Україна, як і більшість країн світу, переходить на «зимовий» час. О 4.00 стрілки годинників будуть переведені на одну годину назад, повідомляє «Інтерфакс- Україна». У цей день усі потяги будуть прибувати за штатним розкладом, повідомляє прес-служба «Укрзалізниці». Близько 400 пасажирських потягів далекого, місцевого і міждержавного сполучення у цей час будуть знаходитися в дорозі. Починаючи з 4.00 неділі, відправлення поїздів буде відбуватися за зимовим часом. Диспетчери повинні організувати рух потягів таким чином, щоб прибуття на кінцеві станції відбувалося відповідно до графіка руху.

Практика щорічного переходу на «зимовий» і «літній» час діє сьогодні більш ніж у 110 країнах світу. У низці країн дата переходу визначається з урахуванням регіональних традицій. Уперше годинну стрілку перевели у Великобританії в 1908 році. У СРСР перехід на «літній» час уперше відбувся у 1917 році, а з 1981 року «літній» і «зимовий» час знову почав регулярно діяти. З 1996 року за рекомендацією Європейської економічної комісії ООН період дії літнього часу було продовжено до останньої неділі жовтня.

Козаки проти Катерини II. Депутати — за

Українське козацтво висловлює рішучий протест проти встановлення в українських містах пам’ятника російської імператриці Катерини II і закликає усіх громадян України до громадянського спротиву таким акціям. Про це йдеться у переданому УНІАН Зверненні українського козацтва до українського народу та державних органів влади України щодо збереження і вшанування національної пам’яті. Звертаючись до співгромадян, українські козаки підкреслюють, що «національна пам’ять зберігає багато героїчних, але разом з тим і трагічних сторінок історії. Однією з таких трагедій для України було правління у ХVIII столітті російської імператриці Катерини II, якій сьогодні невідомо з яких причин хочуть встановити пам’ятники в містах Одесі та Сімферополі». Українські козаки висловлюють переконання, що встановлення пам’ятників Катерині II та іншим іноземним поневолювачам України у будь-якому місті нашої держави «буде не лише постійно дестабілізувати політичну ситуацію, але й розпалювати міжнаціональну та міжконфесійну ворожнечу в українському суспільстві». Також українські козаки попереджають, що у випадку відсутності відповідної реакції на їхнє звернення державних центральних та місцевих органів влади залишають за собою право «діяти згідно з козацькими звичаями оборони своєї рідної землі, історії та національної пам’яті».

Пам’ятник російській імператриці Катерині II планується відкрити в Одесі 27 жовтня. Рішення про встановлення в Одесі монумента Катерині II прийняли депутати міськради, мотивуючи його тим, що з 1900 до 1920 року в Одесі існував пам’ятник Катерині II, поки його не знесли більшовики. Тепер його вирішено іменувати пам’ятником «Засновникам Одеси». У Севастополі пам’ятник Катерині II передбачено спорудити до 225-ї річниці міста.