Перейти до основного вмісту
На сайті проводяться технічні роботи. Вибачте за незручності.

Крок назустріч...

СБУ пропонує російський ФСБ співпрацю в галузі розсекречення та оприлюднення документів тоталітарного режиму
17 березня, 00:00

Служба безпеки України продовжує роботу над виконанням указів і доручень Президента України щодо розсекречення архівних документів, пов’язаних із українським визвольним рухом, політичними репресіями та голодоморами в Україні. Крім розсекречення, СБУ займається ще й оприлюдненням архівних матеріалів із власних архівів, які стосуються функціонування радянського тоталітарного режиму.

Після розпаду Радянського Союзу левова частина документів, що висвітлюють карально-репресивну систему тоталітарного режиму, залишилася в архівах російської Федеральної служби безпеки (ФСБ), яка успадкували матеріали центрального керівництва ЧК-ГПУ-НКВД-МГБ-КГБ. Тому Служба безпеки України виступила з ініціативою укладення угоди між архівами СБУ та ФСБ РФ. У рамках такої співпраці Україна пропонує Росії обмін досвідом у сфері віднайдення та оприлюднення документів тоталітарного режиму, започаткування спільних видань, конференцій та круглих столів. Така ініціатива СБУ базується на тому, що у 2008 році архівісти ФСБ розпочали процес розсекречення та оприлюднення російської частини матеріалів, зокрема, й з історії УПА та Голодомору в Україні.

«Переконані, що об’єднання зусиль українських та російських архівістів стане запорукою швидкого подолання наслідків важкого тоталітарного минулого, жертвами якого були обидва народи», — відзначив голова СБУ Валентин Наливайченко.

Чи готові російські спецслужби поділитися розсекреченою інформацією ФСБ з українськими співробітниками? Адже відомо, що керівництво Росії негативно ставиться до «возвеличивания» УПА в сучасній історії Україні та не визнає український Голодомор 1932—1933 років актом геноциду сталінського режиму проти українського народу. Розповідає директор Галузевого державного архіву СБУ Володимир В’ЯТРОВИЧ:

— Співпраця з російським ФСБ до цього часу була дуже епізодичною. Така несистемна робота наштовхнула нас на думку, що варто запропонувати російський стороні оформити певну угоду, яка б визначала нашу майбутню спільну роботу. Адже саме в Росії — більшість документів про комуністичний тоталітарний режим, які є цікавими для українських архівістів. З іншого боку, наші архіви, я думаю, є цікавими для російських колег, тобто ця співпраця є взаємовигідною.

Прикладом взаємовигідної роботи із розсекречення та оприлюднення досі таємних архівних матеріалів може слугувати робота Служби безпеки України із партнерами з інших країн. Наприклад, результатом співробітництва із польським Інститутом національної пам’яті стало видання кількох спільних книг, проведення конференцій, презентацій та зустрічей архівістів обох країн. Аналогічна співпраця започатковується із архівістами Литви та Німеччини, що зберігають та вивчають документи органів державної безпеки комуністичного періоду.

Ми тільки нещодавно сформулювали свої пропозиції та передали їх в Росію через представників ФСБ в Україні. Сподіваємося на позитивну відповідь російської сторони.

ДОВIДКА «Дня»

Служба безпеки України в рамках процесу «декадебізації» з ініціативи Голови СБУ Валентина Наливайченка проводить активну роботу з розсекречення архівних фондів карально-репресивної системи Радянського Союзу.

Для вивчення архівних документів 19 грудня 2007 року СБУ створено робочу групу істориків.

9 січня 2008 року радником голови СБУ Валентина Наливайченка призначено кандидата історичних наук Володимира В’ятровича, в обов’язки якого входило налагодження роботи з архівними матеріалами з питань визвольного руху та репресій за часів радянської влади, які зберігаються в архівах СБУ, координування дослідницької співпраці СБУ з відповідними організаціями.

Впродовж 2008 року СБУ в рамках проекту «Громадські історичні слухання» розсекретила та оприлюднила великий масив історичних документів.

Тривала науково-дослідна робота СБУ та відкриття доступу до секретних архівів отримали відгук у Російській Федерації — наприкінці травня 2008 року ФСБ вперше розсекретила декілька документів зі свого архіву. Ці документи стосувалися історії ОУН та УПА в Україні.

2 жовтня 2008 року при Галузевому державному архіві Служби безпеки України розпочав роботу Відкритий електронний архів (інформаційно-довідковий зал), першочергове завдання якого — спрощення доступу та використання документів із архіву СБУ. На сьогодні такі зали відкрито також у Харкові, Одесі, Сімферополі та Севастополі.

22 жовтня Володимира В’ятровича призначено директором Галузевого державного архіву Служби безпеки України.

23 січня Президент України Віктор Ющенко підписав Указ № 37/2009 «Про розсекречення, оприлюднення та вивчення архівних документів, пов’язаних з українським визвольним рухом, політичними репресіями та голодоморами в Україні».

На підставі цього указу Служба безпеки України знімає останні обмеження доступу до документів радянського періоду та розпочинає широкомасштабну роботу із розсекречення документів радянської карально-репресивної системи.

Крім роботи з власними архівами, СБУ як контролюючий орган у сфері державної таємниці здійснює контроль зняття грифів секретності та виконання указу Президента іншими органами влади України.

Delimiter 468x90 ad place

Підписуйтесь на свіжі новини:

Газета "День"
читати