КРУта публічність
Указаних порушень сьогодні, як кажуть, мало не сдасця. Перевірками використання бюджетних коштів, проведеними ГлавКРУ, виявлено незаконних, нецільових витрат і нестач на 285 млн. гривень. Для порівняння: в бюджеті цього року на всю культуру України виділено менше — 214 млн. грн.
Намагаючись бути вірним проголошеному курсу на публічність, П.Германчук відхилив завісу над деякими норами, через які державні гроші мають властивість випаровуватися. Зокрема, він згадав про хибну систему взаємозаліків, діючу ще і досі в бюджетному секторі з подачі колишнього енергетичного віце-прем’єра Юлії Тимошенко. Відповідно до впровадженої нею схеми, НАК «Нафтогаз України» мала б перераховувати частину своїх прибутків, отриманих від транзиту російського газу, місцевим бюджетам як компенсація держборгу перед ними за енергетичні пільги і субсидії населенню. Але і бюджет дещо винен «Нафтогазу» за тією самою статтею. Поки йде суперечка, «Нафтогаз» вже заборгував бюджету понад півмільярда гривень, стверджує П.Германчук.
Відповідаючи на питання «Дня», він розказав також про перевірки окремих видів діяльності податкової адміністрації, «особливо в тому, що стосується конфіскованого і безгосподарного майна». Кабмін і адміністрація Президента отримали з цього приводу, за словами П.Германчука, «дуже серйозну інформацію». Більше 230 млн. грн., як засвідчила перевірка, були «тимчасово задіяні як кредитні ресурси». Хоча, на думку ревізорів, могли б бути використані як додаткові надходження до бюджету. Проте, у випадку з конфіскатом ревізорська публічність далеко піти, природно, не могла. Як завжди, заважали недосконалість і неузгодженість законодавства, котрі вправно використовуються іншою стороною (в прес-релізі ГлавКРУ вказується, що реалізацією конфіскату займалися організації системи «Укрспецюста», «Професіонала», «Рекона»). У підсумку вдалося довести прямі втрати бюджету (від порушень в обліку, оцінці і реалізації майна) тільки на 6,3 млн. грн., невчасне перерахування коштів до бюджету — на 37,5 млн. грн. До бюджету ж повернулося і того менше: 2,3 млн. гривень...
Природно, ГлавКРУ брало участь також і в перевірці збанкрутілого банку «Україна». З цього приводу П.Германчук спробував обмежитися загальними міркуваннями про те, що причиною «падіння» цієї найбільшої фінансової установи, де крутилися також і державні гроші, були явно неякісні кредити (тобто ті, що з самого початку видавалися без будь-якої надії на повернення). Проте, за пропозицією «Дня», поглянувши на цю проблему як колишній перший заступник міністра фінансів, Петро Кузьмич сказав: «При нормальній системі Центрального банку розбазарити такий банк неможливо. Це однозначно. І коли кажуть у виправдання, що, мовляв, Центральний банк не є контролюючим органом, що він повинен все регулювати тільки через нормативи, то забувають, що він має свою велику контрольно-ревізійну службу. Хіба Нацбанк не бачив, як розпилюються кредитні ресурси банку «Україна»?
