Криза — між владою та опозицією

Не стільки саме вчорашнє заслухування інформації Генпрокурора України Михайла Потебенька про стан розслідування справи Гонгадзе та касетного скандалу у Верховній Раді, скільки атмосфера, яка цьому передувала, поставила питання: чи не опинилася країна на межі політичної кризи?

Питання особливо актуальне, якщо врахувати, що перед виступом Генерального прокурора лідер фракції «Батьківщина» Олександр Турчинов зачитав заяву фракції, у якій говориться, що «Батьківщина» відмовляється голосувати за будь- які законопроекти до тієї пори, поки не буде ухвалено рішення про відставку Потебенька. Таким чином, знову поставлено під загрозу вже не монолітність, а саме існування парламентської більшості. Стає очевидним, що бажана для Президента імплементація принаймні, деяких положень квітневого референдуму — зокрема, про можливість розпуску парламенту Президентом — до кінця роботи шостої сесії Верховної Ради (тобто, до 19 січня) стає вже нереальною, оскільки 300 голосів «за», за умови блокування голосування «Батьківщиною» та лівими фракціями, не набирається.

Депутати вчора так і не прийняли рішення з приводу п’яти проектів постанов стосовно інформації Потебенька (три з них рекомендували висловити Генпрокурору недовіру). Однак те, що парламент знову фактично виключено з законотворчої діяльності, говорить як мінімум про перші ознаки системної кризи.

«Ситуація, яка складається, нагадує швидше не глобальну політичну кризу, а кризу взаємовідносин між владою та опозицією, — говорить дніпропетровський соціолог Василь СТОЯКІН. — Останні події, за всієї їх гостроти, не вплинули на ставлення широких народних мас до влади та до опозиції. Що дуже чітко показав провал антипрезидентської акції. Щоб подолати цю кризу, потрібно, очевидно, багато в чому змінити систему відносин у владі. Сьогодні вона дуже сильно нагадує ситуацію в багатьох російських регіонах, де влада не змінюється десятиліттями, а адміністративний ресурс не дозволяє опозиції бодай кудись пробитися. В опозиції немає жодних реальних важелів впливу на владу.

У той же час наша опозиція — якась принципово безвідповідальна. Трагікомедія з об’єднанням Рухів стосується не лише рухівців — об’єднання навколо Мороза має такий самий характер. Очевидно, потрібно вносити зміни в саму систему відносин, оскільки тієї політичної культури, яка, мабуть, допомагає вирішувати проблеми в західних суспільствах, в Україні просто не накопичено».

Учора, виступаючи на мітингу, що проводився на підтримку глави держави на заводі «Криворіжсталь», Леонід Кучма заявив, що багатьох українських політиків необхідно відправити в Косово, щоб вони зрозуміли необхідність берегти політичну стабільність, досягнуту в Україні.

Президент також ще раз підкреслив необхідність імплементації результатів референдуму, проведеного минулого року. Він відзначив, що квітневий референдум був спрямований на зміцнення політичної стабільності в Україні, і необхідно імплементувати його результати. Звертаючись до учасників мітингу, Л.Кучма підкреслив: «Треба, щоб ваше слово було почуте, і у вас є такі можливості». На прес-конференції, що відбулася згодом, глава держави підкреслив, що не є прихильником мітингів на свою підтримку. «Я здатний сам себе захистити», — підкреслив Л.Кучма. У той же час він заявив про необхідність того, щоб люди сказали про необхідність імплементації підсумків референдуму. «Треба, щоб люди сказали, що коли вони віддали 90% голосів, то нехай народні обранці прислухаються до народу», — зазначив Президент. Л.Кучма ще раз підкреслив, повідомляє Інтерфакс- Україна, що у випадку, якщо не будуть імплементовані результати референдуму, то не вдасться встановити взаємну відповідальність парламенту і уряду за свою діяльність.