Кубок України залишає столицю
За підсумками півфінальних поєдинків у фіналі національного Кубка зіграють «Дніпро» й «Шахтар». Останній ви грав удома в «Чорноморця» з рахунком 1:0, з другої спроби реалізувавши одинадцятиметровий удар. Ураховуючи, що й у першій грі в Одесі «шахтарі» взяли гору з таким самим рахунком, вихід донецької команди у фінал виглядає цілком логічним. Хоча сама гра в Донецьку склалася для господарів непросто, і якби одеські форварди були трохи точнішими, сенсація цілком могла б відбутися.
Набагато більший інтерес викликав другий півфінал, в якому зіграли «Динамо» та «Дніпро». Перша гра суперників у Дніпропетровську принесла успіх господарям iз рахунком 2:0. Завдання чинних на той момент володарів Кубка виглядало майже нереальним. І не тому, що «Динамо» не здатне обіграти «Дніпро» з різницею в кілька м’ячів, а тому, що динамівці, здається, ніколи нічого подібного не зробили. Відіграти два м’ячі у кубковій грі-відповіді ні нинішньому, ні попередньому поколінню динамівців ніколи не вдавалося.
У той же час потужний хід, який набрала нині команда Олексія Михайличенка, примушував вірити, що цього разу відігратися таки вдасться. Відчули це й глядачі, які, незважаючи на будній день і не зовсім зручний час, на який була призначена гра, вщерть заповнили трибуни динамівської арени. Відчуває наш народ, коли на стадіоні буде справжнє видовище. Дивлячись на повні трибуни, згадував слова деяких вітчизняних аналітиків про згасання в людей інтересу до українського футболу, який, у порівнянні з іноземним, і не видовищний, мовляв, і не цікавий. Насправді, це не так. Дайте людям хороший футбол і тільки встигайте продавати квитки!
«Динамо» повністю виправдало сподівання своїх прихильників. Команда виграла шосту гру поспіль, показавши атакуючий футбол, прикрашений високим класом виконавців. Кияни таки забили потрібні два м’ячі у ворота «Дніпра», зрівнявши результат за підсумком двох матчів. Як і в грі з «Шахтарем», приємним був не стільки результат, скільки сам футбол, показаний чемпіонами країни у грі з гідним себе суперником.
Фіналіста визначила серія одинадцятиметрових ударів. Пригадалося, що востаннє гравці «Динамо» брали участь у подібній процедурі майже шість років тому в кваліфікаційному раунді Ліги чемпіонів. Що стосується «Дніпра», то можна пригадати хіба що програну серію пенальті в кубковому фіналі 1995-го проти «Шахтаря». У новій для себе справі обидві команди наробили купу помилок. Динамівці забили лише один із п’яти одинадцятиметрових, дніпряни — два. Що й вивело дніпропетровську команду до фіналу.
Щодо «Динамо», яке вимушено розпрощатися із Кубком, то вже вдруге за останні місяці доводиться визнавати: показавши достойну гру, динамівці зійшли з дистанції. Так само, як і після нічиєї з міланським «Інтером» у Лізі чемпіонів, глядачі проводжали команду зі стадіону вдячними оплесками. Вони дякували динамівцям насамперед за гру, а не за результат. А коли є гра, яка не залишає байдужими уболівальників, результат до «Динамо» обов’язково прийде. Але вже в іншому турнірі.
Фінал Кубка України обіцяє бути цікавим сам по собі. Oбидва фіналісти до й після фіналу заочно сперечатимуться за друге місце в чемпіонаті країни, за путівку до Ліги чемпіонів. Щодо динамівців, які тепер не мають кубкових турбот, то зупинити їх на шляху до золотих медалей можуть тільки вони самі.
