Ліки для липи
Найстарішому дереву України екологи поставили «пломбу» з паркетного клею та тирси![](/sites/default/files/main/openpublish_article/20070419/467-2-3.jpg)
У Києві росте 35 дерев, вік яких сягнув кількох століть. Однією з найстаріших та цікавих, з екскурсійної точки зору, є липа, якій приблизно 500 років, котра росте поряд з руїнами Десятинної церкви. Є легенда, що її посадив засновник Києво-Могилянської академії Петро Могила, проте історики ще до сих пір сперечаються над цим питанням: легенди і казки захищають край, говорять вони, тож непроти опоетизовування історичних пам’яток.
Останніми роками здоров’я цієї липи значно погіршилося через велике дупло в стовбурі, у яке може пролізти мала дитина. Директор Київського еколого-культурного центру Володимир Борейко, який організував лікування дерева, вважає, що дупло — найбільша небезпека для дерева, через це його слід закрити: «Дірку вже давно потрібно було запломбувати. Оскільки липа має широку крону, при дії сильний вітру стовбур може розчахнутися, і липа загине, — сказав він «Дню». — На жаль, в Україні немає досвіду пломбування старих дерев, у нас це роблять зрідка. Єдиний спосіб, який в Україні використовується для «лікування» старих дерев — пила. Через такий нерозумний підхід Київ уже втратив багато древніх дерев: свого часу «Київзеленбуд» не дав нам дозволу на спасіння багатьох з них,і їх спиляли... А цю липу останній раз пломбували у 70-х роках, потрібно ж — раз у 5— 10 років, оскільки дерево, як і людина, вимагає постійного догляду, як і людина,воно хворіє. І ось, одна журналістка з телеканалу «1+1», яка побажала бути інкогніто, взнавши, що для Європи пломбування дерев — справа звична, дала нам 300 доларів на «ремонт».
Кількасот доларів — не такі великі гроші для київської влади, аби профінансувати порятунок історичного дерева. Тим не менше, представник міськдержадміністрації завірив, що цього року на лікування старих дерев у міському бюджеті виділили близько 25 тисяч гривень у порівнянні з 14 тисячами, виділеними торік. Тому в поточному році планують полікувати всі 30 дерев. Але чому в київської влади «руки не дійшли» саме до липи — загадка.
Директор еколого-культурного центру вважає, що якщо старі дерева правильно доглядати, вони можуть простояти ще кілька століть. Це стосується й липи, оскільки, за даними екологів, вона має добре кореневище — через це й не сохне. Бажано б було ще й огородити дерево, аби туристи не вішали на його гілки стрічки й хустинки «з побажаннями». Такі невинні забави теж завдають значної шкоди дереву, особливо, коли хтось зав’язує на дереві не хустинку, а волосини — від цього гілка всихає. Огорожа навколо липи коштуватиме теж небагато, вважає Борейко, приблизно 2—3 тисячі гривень. Але треба, щоб хтось ціленаправлено дав на це кошти.