«Локомотиви» економіки перехідного періоду
Міністерство економіки Криму провело аналіз роботи створених за Указом Президента Територій пріоритетного розвитку — тобто спеціальних регіонів з особливими умовами інвестування, і ВЕЗ «Порт «Крим», створеної в Керчі. Тепер уперше є відповідь на запитання про те, чи виправдані пільги, що надані цим зонам? Як повідомив міністр Арсен Яценюк, до другого півріччя сума податкових надходжень до бюджетів усіх рівнів від суб’єктів ТПР зросла в 14 разів і обсяг сплачених податків зрівнявся з обсягом отриманих пільг у сумі 35 мільйонів гривень, хоча ще минулого року сума пільг перевищувала податкові надходження на 9 мільйонів гривень. Цей факт виключає подальші розмови про втрати бюджету й свідчить, що економічні механізми, за допомогою яких можна подолати кризу господарювання, доступні багатьом ТПР. До кінця року міністерство прогнозує збільшення інвестицій у підприємства, розташовані в ТРП, у 2,2 разу.
Крим традиційно залучав гроші в курортно- рекреаційну сферу, туризм, промисловість, сільське господарство, торгівлю, транспорт, однак через низку причин, передусім політичних, інвестори ставилися до Криму дуже обережно. Треба було змінити умови інвестування. Згідно із Законом України «Про спеціальний режим інвестиційної діяльності на територіях пріоритетного розвитку та спеціальній економічній зоні «Порт «Крим», ухваленим наприкінці 2000 року, до територій пріоритетного розвитку були віднесені «Велика Ялта», «Алушта», «Судак», «Феодосія», «Керч», «Східний Крим» (пізніше на ТПР була перетворена й ВЕЗ «Сиваш»), на яких, починаючи з 2000 року, терміном на 30 років запроваджувався спеціальний режим інвестиційної діяльності з безліччю пільг для інвесторів, які беруть участь у реалізації інвестиційних проектів вартістю понад 100 тисяч доларів.
Спеціальний режим інвестицій передбачав надання суб’єктами підприємницької діяльності низки пільг: звільнення до п’яти років від стягнення ввізного мита на сировину, матеріали, обладнання й комплектуючі до них при ввезенні лише для реалізації інвестиційного проекту, а щодо обладнання й комплектуючих — звільнення ще й від ПДВ; звільнення на 3 роки від оподаткування прибутку, отриманого від реалізації інвестиційних проектів. Крім того, з 4 по 6 рік податок на прибуток стягується за ставкою 50 відсотків; суми інвестицій у вигляді коштів, матеріальних і нематеріальних цінностей, що інвестувалися у виробництво, не включалися в прибуток підприємства, отже не оподатковувалися; підприємства на період освоєння земельної ділянки звільнялися від плати за землю, але не більше ніж на 5 років; нарешті, інвестори звільнялися від обов’язкового продажу іноземної валюти.
І це дало істотні зміни в економіці республіки. За порівняно невеликий період функціонування спеціального режиму інвестиційної діяльності в Крим було залучено 47,0 мільйонів доларів інвестицій. Радою з ТПР затверджено 42 інвестиційні проекти на загальну суму 213,6 мільйона доларів. Значні кошти в економіку Криму інвестували компанії з Латвії, Швейцарії, Британії, Росії та інших країн. За весь період функціонування підприємствами- суб’єктами ТПР реалізовано продукції, товарів, послуг на суму 278 мільйонів гривень…
Як можна було вдало використати можливості ТПР видно на прикладі Кримського содового заводу. Реалізовуючи свій проект, содовий завод лише за перше півріччя збільшив виробництво соди на 2,8 тисячі тонн, а експорт його продукції зріс на 47,7 відсотка, економічний ефект від впровадження енергозберігаючих технологій становить понад 2 мільйони гривень. За словами голови правління заводу Кирила Трандафіла, за цей час прибутковість підприємства зросла на 12,4 відсотка. Повна реалізація проекту реконструкції дозволить зберегти 3,5 тисячі робочих місць із середньою зарплатою 583 гривні на місяць, додаткові надходження до бюджету в 2,9 разу перевищать обсяг тих пільг, якими завод скористається.
Змінилася й соціальна обстановка в регіонах ТПР. Реалізація проектів дозволила вирішити ряд соціальних питань. У ТРП було створено 1599 нових і збережено 9067 робочих місць. 2001 року середньомісячна зарплата в ТПР становила 412,4 гривні, що майже на 42 гривні перевищує проектний рівень, і на 111 гривень більше, ніж середньомісячна зарплата в Криму. В період реалізації проектів у роботі підприємств досягнуто фінансову стабільність, а отриманий від реалізації інвестиційних проектів прибуток реінвестується на подальший розвиток, розширення виробництва. Все більше внутрішніх ресурсів, постачальників і підрядчиків залучаються для інвестування.
На останньому засіданні Рада з ТПР затвердила ще сім інвестиційних проектів на 70 мільйонів доларів. На думку глави уряду, «інвестиційні проекти гальмуються в основному через суб’єктивні чинники — не вистачає людей, здатних реалізувати нові завдання…» — пояснив він. У своєму коментарі Кримському агентству новин Сергій Куніцин, зокрема, сказав, що відсутність офіційних тлумачень терміну «технологічний процес» у курортно-рекреаційній сфері не дозволяє суб’єктам, що реалізують свої проекти, працювати в пільговому режимі. А відсутність узгодження Кабінету Міністрів України щодо ряду нових пріоритетних видів діяльності не дозволяє залучити додаткові інвестиції в економіку республіки.
Найбільші труднощі в Криму були з ВЕЗ «Порт «Крим». Незважаючи на «наполеонівські» плани, ВЕЗ тривалий час не реалізовувала жодного проекту. Нарешті, в липні нинішнього року Рада з ТПР затвердила проект «Борімпекс» зі створення виробничо-торговельного центру на території ВЕЗ «Порт Крим». Його бізнес-план на 57 мільйонів доларів передбачає будівництво та експлуатацію виробничо-торговельного центру й облаштування інфраструктури.
Однак у Криму поки є підстави сумніватися в майбутньому цього проекту. Наприклад, керуючий справами Феодосійського міськвиконкому Віктор Болотський у коментарі Кримському інформаційному агентству заявив, що він сумнівається, що за проектом стоять серйозні інвестори. За його словами, люди, які організували ТОВ «Борімпекс», раніше заснували ТОВ «Мілінекс», яке безуспішно намагалося реалізувати інвестпроект на території пріоритетного розвитку «Феодосія». Віктор Болотський сказав, що за ними стоїть, «безумовно, відома в Туреччині консалтингова фірма», однак вона не змогла знайти достатню кількість фірм і підприємств, щоб реалізувати проект у Феодосії. На його відкриття у Феодосію приїжджали міністри України та Туреччини, «все здавалося добре, але за півтора року жодних зрушень». Для реалізації проекту у Феодосії була виділена земля. «У зв’язку з тим, що земля не може стояти невикористаною (у нас кожний клаптик на обліку, існує кадастр) зацікавилася цим питанням і прокуратура», — повідомив Віктор Болотський. — Нині борг цієї фірми за землю становить 128 тисяч гривень з лишком, але інвестицій не було, вкладень немає».
«Якщо інвестиційний проект ТОВ «Борімпекс» на території ВЕЗ «Порт «Крим» не буде реалізовано, зона буде закрита, — заявив журналістам прем’єр-міністр Криму Сергій Куніцин. — Ми будемо закривати «Порт «Крим» і клопотатися перед Президентом, Верховною Радою України і Кабінетом міністрів України про створення замість неї території пріоритетного розвитку в Бахчисарайському районі…»
