Любешівська «Венеція» стане сушею

Про біди багатостраждального Любешівського району на півночі Волині «День» розповідав не раз. Це суто депресивний регіон, котрий не має особливої промисловості, а має бідні поліські грунти, зате щедро володіє первісною природою. Річки Стохід і Прип’ять, знамениті озера Біле, Люб’язь і Шині, село Сваловичі, в якому й досі навіть льохи покриті... очеретом, десятки представників рідкісної флори і фауни, яких більше нема ніде в Європі... Сам райцентр Любешів за кількістю історичних пам’яток міг би привабити немало туристів. Проте відомий цей край більше підступними повенями. У добірці «Велика вода наступає» («День», 25 лютого 2010 р.) йшлося про те, що хоча справжню повінь на Волині очікували в третій декаді березня, проте вже в кінці зими навіть центр Любешова банально плавав...

І сприяла цьому не лише природа. Мешканці провулка Чкалова та вулиці Бондаренка опинилися наче у справжнісінькому котловані з вини нового власника колишньої фабрики господарських товарів (тут виробляли дерев’яні прищепки мало не на весь СРСР, а нині шиють верхній одяг, який відправляють у Білорусь). Люди розказали, що споконвіку від потопу їх рятував рівчак, який відводив зайві води в річку. Які б не лили дощі й які б не були повені, в цьому мікрорайоні ніколи не стояла вода у хлівах і льохах, не затоплювало городи. Та з якихось міркувань власник ЗАТ «Стохід» змінив рельєф території, причому по-варварськи. Підігнали КаМАзи з землею, засипали нею рівчак, причому вода з рівчака тут же затопила людські поселення... Відтоді повінь у цьому мікрорайоні триває мало не цілорічно, а гумові чоботи стали неодмінним атрибутом побуту.

На звернення місцевих мешканців до всіх місцевих інстанцій їх найчастіше просто посилали з кабінету в кабінет. Про цю ситуацію в замітці «Жабокряками» може стати пів-Волині» йшлося кількома рядками. Проте ці рядки вичитали кореспонденти котрогось з видань, які нещодавно побували на Волині й брали інтерв’ю у голови Волинської облдержадміністрації Миколи Романюка. Одне з питань стосувалося засипаного рівчака в Любешові й рукотворної повені... Зрозуміло, що губернатору годі знати про кожен не засипаний рівчак, проте Миколу Романюка на цій посаді на Волині якраз і оцінили за те, що він дослухається до людей, проводить виїзні прийоми у районах і селах. Тут же була перечитана замітка в «Дні», зроблено дзвінок у Любешівську районну держадміністрацію. Наступного ж дня було зібрано велике начальницьке представництво відповідних районних служб, запрошено виконавчого директора ЗАТ «Стохід» і мешканців багатостраждального мікрорайону.

Водовідвідну канаву для скиду талих і стічних вод буде відновлено з додержанням екологічних і санітарних норм. За що мешканці провулку Чкалова й вулиці Бондаренка із селища Любешів, з котрого, як тут кажуть, і починається Україна, дуже вдячні й голові Волинської ОДА, і газеті «День». Ми ж у свою чергу стежитимемо за виконанням чиновницьких рішень.