Малевич відреагував на Голодомор не лише живописом, а й... поезією

Справжньою сенсацією цьогорічного вручення премії імені Казимира Малевича став приїзд до Києва прямого нащадка родини Малевича, внучатої племінниці художника Івонни Малевич. Вона поділилася деякими цікавими фактами з життя свого видатного предка. Зокрема, мало кому відомо, що Казимир Малевич писав вірші. Перший знайдений вірш датується 1906 роком. Цікаво, що найбільше в його архіві саме громадянської лірики. За словами Івонни Малевич, яка займається популяризацією спадщини батька супрематизму, на Голодомор 30-х років ХХ століття Малевич відреагував не лише «Другою селянською серією» (про що «День» повідомляв у № 217-218 від 26 листопада цього року), а й поезією. Крім того, саме в цей час Казимир Малевич повертається до Києва, щоб провідати свою сестру Вікторію, а також, зі слів І. Малевич, «щоб вилікувати українських художників від реалізму». На жаль, наразі детальніше про поетичну реакцію Малевича на Голодомор нам дізнатися не вдалося. Утім, відомо, що зараз Івонна співпрацює з одним із німецьких музеїв, а також із низкою польських дослідників, аби за рік видати альбом, на сторінках якого буде надрукована поезія Малевича поруч із його живописними роботами. І вже після видання книги можна буде говорити про переклад та, відповідно, появу на українських книжкових полицях поезії Малевича українською мовою.

— Заснування Мистецької премії імені Казимира Малевича саме у Києві є найбільш доречним — каже Івонна. — Адже з Києвом пов’язано чимало подій у житті художника, перш за все, саме тут він народився. Я була щаслива приїхати до цього міста і походити тротуарами, якими ходив колись батько супрематизму.

Що стосується самої премії, то вона разом із винагородою у 13 тисяч євро та правом тримісячної резиденції у польському Центрі сучасного мистецтва «Уяздовський замок» дісталася херсонському художнику Стасу Волязловському — графіку, відео- та фотохудожник, автору арт-об’єктів. Стиль, у якому творить митець, сам він називає шансон-артом, «що, звісно, є іронією і самоіронією. Саме іронічне ставлення до дійсності (тут і політика, і традиційне мистецтво, і мас-медіа, і побут) відрізняє його творчість. Автор отримує справжню насолоду, акцентуючи дистанцію між власною творчістю та «народницьким» присмаком культурного офіціозу».

На здобуття премії Стаса Волязловського висунув Херсонський міський Центр молодіжних ініціатив «Тотем», а переможцем обрало польсько-українське журі в складі Ярослава Ѓодуна (директор Польського інституту в Києві), Наталії Жеваго (засновник фундації «Культурний проект»), Фабіо Кавалуччі (директор ЦСМ «Уяздовський замок»), Алевтини Кахідзе (лауреатка Премії Малевича-2008), Анни Лазар (заступниця директора Польського інститут у Києві), Олесі Островської (куратор, голова правління Фундації ЦСМ), Моніки Шевчик (директор галереї «Арсенал» у Бялистоку).

— «Саме у Херсоні жива традиція українського футуризму, — пояснює директор центру молодіжних ініціатив «Тотем» Олена АФАНАС’ЄВА. — Брати Бурлюки, Михайло Ларіонов, Велимир Хлєбников, Володимир Маяковський — усі вони, якщо пригадаєте, починали в Херсоні. Саме тому невеличкий фестиваль сучасного мистецтва, який ми заснували, називається «Terra Futura».

До речі, «Тотем» активно підтримує не лише contemporary-проекти, а й опікується творчим спадком українських художників-наївістів.

Нагадаємо, що заснування Мистецької премії імені Казимира Малевича у 2008 році ініціював Польський інститут у Києві з нагоди 130-річчя від дня народження митця. Цією премією раз на два роки нагороджують молодих українських митців. Цьогоріч фіналістами Мистецької премії стали художники з Коломиї, Києва та Херсона.