Малий і середній бізнес на межі нервового зриву
Що робити, коли кризові явища наступають, як то кажуть, на всіх фронтах, загрожуючи масовим безробіттям, інфляцією й обвалом заощаджень? У всіх країнах знають рецепт — треба активізувати малий і середній бізнес. Чи чули про таку можливість в Україні? Напевно. Проте сьогодні в столиці розпочинається чергова акція протесту, в якій беруть участь представники малого й середнього бізнесу, а також працівники бюджетної сфери. «Адміністрація Києва поставила собі за мету знищити малий бізнес», — поскаржився журналістам один із організаторів цієї акції, представник Асоціації малих архітектурних форм Микола Криворог. За його словами, «влада абсолютно категорично не йде ні на який діалог, вона намагається забрати останнє, що залишилося... комусь цікаво довести людей до крайності. Ми не хочемо брати камені в руки... ми не просимо грошей, ми просимо дати нам працювати».
Не набагато краще бізнес-середовище і в інших містах країни. Усупереч розмовам про те, що, мовляв, під час кризи добре було б захистити малий і середній бізнес від втручання в його діяльність силових структур, харківська міліція, незважаючи навіть на заборону суду, продовжує «трусити» ринки. Ось як описали ситуацію зі спробою провести масову перевірку торговців на харківському Кінному ринку свідки з прес-служби торговельного центру «Барабашово»: «По своїй суті це більше нагадувало воєнну операцію «прочісування»: шеренга працівників міліції, як у формі, так і в цивільному одязі, почала тотальну «перевірку» підприємців. Прес-служба вважає, що «запущений маховик міліцейського тиску на підприємницьке співтовариство через інерцію продовжує рухатися навіть після соціальних вибухів і судових рішень».
21 березня був розігнаний пікет підприємців, який понад місяць «спілкувався» з чиновниками під вікнами будівлі уряду. Як заявив лідер Партії малого й середнього бізнесу Ярослав Місяць, вимоги були суто економічними. Представники бізнесу хотіли дізнатися, куди пішли кошти МВФ, чи готується рішення про відстрочку виплат за кредитами для малого й середнього бізнесу, чи буде запроваджено мораторій на підвищення податків.
«Люди не закликали до перевороту, до зміни влади, до якихось агресивних дій», — пояснював Місяць. Учасники акції звинувачують у її розгоні уряд і міліцію.
А глава українського уряду цими днями перебуває в Японії, де намагається отримати інвестиції й сучасні технології. Мета, безумовно, благородна. Та й у результатах, зважаючи на здійснену підготовчу роботу й добре ставлення до України японського народу й бізнесу, можна не сумніватися. Але що буде потім, коли інвестиції й інновації опиняться в Україні й коли підприємці з країни Вранішнього Сонця на практиці відчують, що таке в нашій країні бізнес-середовище й інвестиційний клімат?
Президент Американської торгової палати в Україні Хорхе Зукоскі цими днями закликав українську владу «закінчити реформу в сфері економічної й інвестиційної політики, й таким чином створити умови для збереження конкурентоспроможності України». За його словами, головною проблемою України є відсутність політичної волі для проведення відповідних реформ.
Це «безвілля» вже загрожує викликати в країні відчутний регрес у соціальній структурі суспільства. Унаслідок фінансової кризи кількість українців, які зараховують себе до найвищого прошарку середнього класу, як інформувала журналістів заступник генерального директора TNS Ukraine Ганна Добривечір, зменшилася з 14% у третьому кварталі до 10% у четвертому кварталі 2008 року. За словами експерта, сьогодні в Україні зароджується протосередній клас. У ньому можна розрізнити декілька прошарків: «вище середнього», «середній», «нижче середнього». За даними TNS, у третьому кварталі 2008 р. до середнього прошарку протосереднього класу потрапили 24% українців, до «нижче середнього» — 18%. У четвертому кварталі частка середнього прошарку зменшилася до 20%, а «нижче середнього» зросла до 23%.
Народний депутат, заступник голови парламентського комітету Верховної Ради України з питань економічної політики Ірина Акімова у зв’язку з цим порушила питання про те, що збереження середнього класу залежатиме, зокрема, від стабілізації банківської системи та макроекономічних показників, а в цілому — від політичної стабільності в суспільстві. Але, на мою думку, ще актуальнішою для країни є сама проблема стабільності, далеко не в останню чергу пов’язана із соціальною роллю середнього класу. Якщо цей державоутворюючий прошарок і далі тоншатиме й, до того ж, радикалізуватиметься, то стабільності в країні, безумовно, не побільшає.
