«Мазутна міна» в Керчі

Уряд Криму стурбований проблемою з 5,5 тисячами тонн суміші мазуту з піском і водоростями, що зберігаються у Керченському морському порту, зібраними після корабельної аварії в Керченській протоці російських танкерів 11 листопада 2007 року. На минулому засіданні уряду заступник голови Ради Міністрів АРК Едуард Гривковський поставив це питання перед головою Радміну. За його словами, «5,5 тисяч тонн нафти перебувають у Керчі, і поки що немає узгодженого рішення, що з ними робити далі. Росія всупереч своїм обіцянкам забрати їх на свою територію відмовляється це робити, а нам утилізувати цю масу ніде», — повідомив Едуард Гривковський. За підвищення температури повітря до +20 градусів тисячі тонн мазуту почнуть плавитися й розтікатися територією порту, потраплять у воду і знову може з’явитися загроза життя морських мешканців — риб і птахів.

Нагадаємо читачам, у №№ 210— 211 «Дня» 1—4 грудня 2007 року опубліковані матеріали круглого столу в редакції газети «Як Україні йти «проти шторму»?», де обговорювалася проблема наслідків Керченської катастрофи. Експерти «Дня» розробили рекомендації для перебудови екологічної сфери країни, однак ні в Міністерстві транспорту, ні в Міністерстві охорони навколишнього середовища України ними по-справжньому не скористалися. Через що перед Україною виникають нові проблеми.

«Ми наполягатимемо на тому, щоб проблема була розглянута на міждержавному рівні та вирішена колегіально, але ми, кримчани, тут самі мало що можемо зробити. Єдине — ми не можемо чекати потепління, бо це несе загрозу територіям та акваторіям Криму», — говорить голова Ради Міністрів АРК Віктор Плакида.

У редакції кримських ЗМІ звернулися жителі селища Набережне, розташованого в регіоні Керчі, вони просять активізувати роботу зі збору нафти з пляжів селища, оскільки досі цим займалися виключно добровольці, а місцеві пансіонати не поспішають вживати заходів.

За даними колишніх досліджень, мінімальний збиток Криму від наслідків ураганного вітру і корабельної аварії 11 листопада 2007 року склав близько 120 мільйонів гривень. Однак, офіційний Київ досі не оприлюднив суму збитків за забруднення акваторій Керченської протоки. Суму збитку повинна була визначити спеціальна Міжвідомча робоча група, однак вона так і не закінчила цю роботу. Українська сторона заявляла, що на її думку, під час оцінки збитку, заподіяного морському середовищу внаслідок катастрофи, повинні враховуватися як короткострокові наслідки — загибель птахів, забруднення нафтопродуктами й сіркою, так і довгострокові наслідки, які виявляться протягом кількох подальших років — втрата рекреаційної цінності прибережних територій, безповоротні зміни морської екосистеми, вплив на водні живі ресурси. Однак підсумкова цифра претензій досі не названа.

Свого часу Президент України Віктор Ющенко в ефірі одного з центральних телеканалів заявляв, що покладає всю провину за нанесення шкоди навколишньому середовищу України в районі Чорного моря на власників суден, що затонули в Керченській протоці. Також Президент повідомляв, що дав доручення Міністерству закордонних справ і Мінтрансзв’язку почати офіційні переговори з Російською Федерацією щодо визначення суми збитку і його відшкодування. На першому засіданні україно-російської робочої групи з ліквідації наслідків стихійного лиха в Азово-Чорноморському басейні нинішній міністр, а на той час перший заступник голови українського МЗС, Володимир Огризко заявляв, що компенсувати збиток забруднення Керченської протоки повинна російська сторона. За даними Транспортної новоросійської прокуратури Росії розмір збитку від розливу мазуту в Керченській протоці становить $898 мільйонів. Однак досі проблема не вирішена, більше того — в ній, як бачимо, з’явилися нові загрози.