Молоток лiцитатора стукотить по трубі
Мабуть, тижневик «Новое время», який повідомив про це в своєму свіжому номері, ще не знав про «щось» жодних подробиць.
Журналістський пошук дозволив «Дню» викопати це «щось» в одній із канцелярій Кабміну. Документ названо вельми скромно: план заходів, але затверджено майже на найвищому рівні — першим віце-прем'єром Анатолієм Голубченком. Найцікавіший пункт, ще не відомий громадськості, на який, певно, й натякає «Новое время», звучить так: «Створення й надання повноважень консорціуму українських та іноземних компаній управляти газотранспортною системою на період не менше десяти років. Учасники консорціуму будуть відібрані через відкритий і конкурентний тендер. 25 відсотків плюс одна акція в консорціумі будуть у володінні державної власності України. Будь-який інший партнер не може володіти більш як 25% консорціуму».
Як вважають незалежні експерти, розподіл ролей у консорціумі буде приблизно таким. На перший з «четвертних» пакетів, безумовно, претендує РАТ «Газпром», що виставить на конкурс українські борги. Далі треба назвати компанію «Шелл», яка давно вже претендує на роль господаря української газотранспортної системи й пропонує за 49% акцій $1,5 мільярда. Третім учасником, цілком ймовірно, стане міжнародна енергетична компанія «Ітера», зареєстрована в США, але яка, як кажуть, реально належить все тому ж «Газпрому» та є сьогодні, по суті, єдиним постачальником в Україну російського газу.
Таким чином, на думку експертів, у володінні газотранспортною системою встановлюється хитка рівновага, в якій українсько-американська сторона матиме перевагу в одну акцію перед англо-російською («Шелл» має угоду про співпрацю з РАТ «Газпром»). Насправді, враховуючи російське походження «Ітери», українська сторона буде змушена протистояти всім іншим.
