Молитвою і працею

Придбати її може кожен охочий, фіксованої ціни немає — розмір благодійного внеску тільки на розсуд покупця. 

Овочі семінаристи Ужгородської греко-католицької богословської академії імені Блаженного Теодора Ромжі вирощують вже понад 15 років. Починають садівництво у великих теплицях з редиски, а вже після збору врожаю садять огірки, помідори та іншу городину.

«Хоча для нас це передусім місце фізичної праці, вчимося вбачати у цьому і спосіб, як бути подібним до наших людей, багато з яких працює на землі. Вчимося бути близько них. Завжди щось залишається із вирощених овочів, але цей рік для нас став особливий. Ще взимку засіяли редиску, щоб навесні разом посмакувати, але у зв’язку з пандемією коронавірусу карантин увійшов і до нашої академії. Семінаристи були змушені роз’їхатися по своїх домівках. Залишилося декілька братів, щоб допомагати в служінні під час online трансляцій богослужінь із семінарійного храму, аби таким чином молитовно бути близько наших вірників. І так декілька братів-семінаристів,  котрі не поїхали додому, залишилися разом з двома парниками редиски...» — розповів «Дню» семінарист 2 курсу Іштван УДУТ. 

Продавати овочі допомагає Фейсбук, саме тут семінаристи розмістили оголошення, що залюбки поділяться «біо» редискою. Придбати її зголосилося багато охочих. А саме оголошення дуже швидко поширилося ужгородською спільнотою. Фіксовану ціну не оголошували, просили людей залишати пожертву на власний розсуд.

«Виручені кошти підуть на утримання академії та на благодійні цілі. У часі, коли багато хто дезорієнтований, розгублений у зв’язку з цією пандемією, ми намагаємося через молитву і працю (стародавнє монаше правило святого Бенедикта «ora et labora») не втрачати євангельського запалу служіння Богу та ближнім, особливо у час, коли Церква є «під прицілом». Ми не робимо якихось великих справ, щоб змінити світ, але ми хочемо робити малі справи з великою любов’ю до інших», — зазначив семінарист Іштван.