Моряки й докери не дадуть перетворити дунайське судноплавство на український «Титанік»

Ініціативу одеських далекобійників, які нещодавно перекрили трасу Одеса-Київ, вирішили продовжити моряки. Безпрецедентну акцію протесту — перекрити суднами Дунай — готові провести найближчим часом моряки українського Дунайського пароплавства на знак протесту проти масових звільнень і затримок із виплатою зарплати морякам і докерам. І все це напередодні відкриття повномасштабного судноплавства на каналі національного значення «Дунай-Чорне море»! Про це повідомив співробітник пароплавства — депутат міськради Ізмаїла Віктор Коноваленко, уточнивши, що до такого висновку дійшли капітани теплоходів і старші механіки УДП під час зустрічі з депутатською комісією міськради Ізмаїла, створеною для вивчення ситуації на цьому градотворчому підприємстві. Збитки пароплавства станом на 1 березня становлять 62 млн. гривень, заборгованість із заробітної плати — понад 2,6 млн. грн. «І в цій ситуації транспортне відомство, очолюване Йосипом Вінським, не пропонує жодних шляхів виходу з кризи, крім скорочень плавскладу. Наприклад, уже у квітні намічено позбутися 850 працівників УДП», — зазначив Віктор Коноваленко. Під час розгляду питання про економічну ситуацію в пароплавстві на останній сесії Ізмаїльської міськради було запропоновано передати пароплавство з державної власності в комунальну. Сесія підтримала пропозицію та сформувала комісію, якій запропоновано розробити спільно з представниками трудового колективу відповідне звернення до міністерства й уряду.

Через відсутність належного реагування з боку міністерства «Рада директорів Ізмаїла» також прийняла звернення до керівництва України й Одещини, в якому, зокрема, йдеться, що українське Дунайське пароплавство штучно доводять до банкрутства. Наразі підприємство доречно порівняти з «Титаніком», що тоне за наявності затвердженої державної комплексної програми розвитку українського Придунав’я, у якій УДП присвячено цілий розділ.

Тим часом призначений Міністерством транспорту новий президент пароплавства Вадим Сухоненко має намір вирішувати кризові питання простим шляхом — продавати судна на брухт, аби розраховуватися з боргами з зарплати. Втім, голова комітету УДП Олег Широков усе ж таки сподівається, що до перекриття суднами дунайської магістралі справа не дійде. «Пароплавство доведене до плачевного стану, — говорить Олег Широков. — Судна виводять у відстій, із трьох тисяч моряків зайняті менше 300 працівників. У цій ситуації все може трапитися, оскільки люди незадоволені політикою Мінтрансу, яке, по суті, відвернулося від українського Дунайського пароплавства».

КОМЕНТАР

Вадим СУХОНЕНКО, президент ВАТ «Українське Дунайське пароплавство»:

— Протест моряків цілком обѓрунтований. Зароблені ними гроші йдуть на утримання флоту, який уже давно став непридатним, а ми зобов’язані підтримувати його безпеку, щоб він просто не потонув. У цьому сенсі обурення моряків я розумію й поділяю. Як варіант обговорювалося перекриття ріки. Але це неможливо ні теоретично, ні практично. Дунай має особливий статус — це прикордонна і міжнародна зона. Просто так вийти і перекрити ріку їм не дозволять прикордонники, та й ми як керівництво на це санкції ніколи не дамо.

Але проблеми є, і їх справді потрібно вирішувати. Держава має негайно вжити заходів, аби допомогти пароплавству. Давно накопичені проблеми загострюються на тлі економічної кризи. Щодо цього ми, як і весь трудовий колектив, солідарні. Треба звертатися до всіх органів влади. Питання дунайського судноплавства, які не вирішувалися роками, слід нарешті вирішити. Але перекриття ріки — це, ще раз повторюю, не вихід.

На превеликий жаль, непроста ситуація в пароплавстві розглядається деякими маргінальними представниками місцевого депутатського корпусу лише як можливість попіаритися для отримання дивідендів і підвищення своїх рейтингів. Звідси заяви про те, що моряки готові перекрити Дунай через борги із зарплати та загрозу звільнення і про необхідність передачі УДП в комунальну власність. При цьому самі моряки володіють ситуацією і чудово обізнані щодо долі тих активів, які передаються в комунальну власність. Нехай депутати займуться наведенням порядку в дитячих садках, лікарнях і на ринку.

Що х до необхідності звільнень, то це питання, як кажуть, уже перезріло. Сьогодні 600 осіб плавскладу заробляють гроші, які йдуть на зарплату 3 400 інших працівників пароплавства. І всі усвідомлюють, що так не може тривати вічно. Десять років тому треба було приводити структуру управління і чисельність управлінців у відповідність із реальним станом справ. Інша річ, що запас міцності, сформований ще за радянських часів, забезпечував видимість благополуччя. В останні роки на руку грала і сприятлива цінова кон’юнктура на фрахтовому ринку. І тільки непоправний ідеаліст не зауважить, що проблеми пароплавства мають довготривалий і системний характер, які «з кондачка», хоч як би декому хотілося, вилікувати не можна.

Також зазначу: якщо представники місцевого депутатського корпусу так хочуть керувати УДП, у них така можливість була — протягом року двічі проводився конкурс на заміщення вакантної посади президента пароплавства. Я гадаю, це була чудова можливість заявити свого представника, представити програму своєї діяльності й перемогти в чесній боротьбі. Щоправда, я думаю, що саме питання висунення єдиного кандидата стало б серйозним випробуванням для людей, які часто керуються пошуком особистої вигоди.