Музей у... ящиках

Незвичайний музей, в якому відвідувачам дозволено приміряти на себе одежу пращурів та їсти з їхнього посуду, створили у Вінниці. Там же можна спробувати себе у ролі народного майстра: щось сплести з лози, зліпити з глини, зробити витинанку, розписати писанку і таке інше. Музей здобув успіху і щороку приймав близько тисячі відвідувачів. Та цієї весни минуло рік, як на його експонати ніхто навіть не дивиться.

Музею народного мистецтва і побуту Поділля минає 13 років. За цей час він здобув звання народного і увійшов до реєстру музеїв при Кабміні. А створили його педагоги-ентузіасти одного з вінницьких дитсадків. Та оскільки для сторонніх відвідувачів дитсадок — установа закрита, музей постановили переселити. У міському управлінні освіти, за яким числиться музей, його директорові Людмилі Філінській запропонували, що могли — кілька приміщень у школах. Вона від них відмовилася. Л.Філінська каже, що її незвичайний музей ставлять у рамки одного навчального закладу, а він, на її думку, має бути доступним для всiх. Однак, щоб існувати самостійно, музей не має грошей, а тому зараз його експонати недосяжні ні для кого. Їх майже тисяча. Більшість з них пані Філінська зібрала по навколишніх селах. Багато подарували колекціонери. Речі оригінальні і досить цінні. Є й такі, яким по 100–150 років. Тому, коли навколо музею зав’язалась метушня, директорка все спакувала у ящики і вивезла з дитсадка. Протягом року декілька разів Л.Філінська навідувалась до свого скарбу, а у ньому, доки триває суперечка, вже завелись міль та миші.