Музейна сага тривалістю більш нiж півстоліття
Унашій столиці, у переддень свята Незалежності, на вулиці Саксаганського відкрився Меморіальний будинок-музей видатного діяча культури, прозаїка, драматурга, поета, перекладача, актора, режисера, одного з фундаторів професійного українського театру Михайла Старицького.
Експозиція створювалася за спогадами, листами, фотографіями рідних і близьких Михайла Петровича. Ще за часів радянської влади, 58 років тому, хоч і було прийняте рішення про створення музею, але його ніяк не вдавалося відкрити. То не могли відселити мешканців, які ніяк не хотіли покидати свої насиджені квартири, то, як за останній рубіж, билися військові, не бажаючи переводити військкомат в інше місце, а час iшов...
— Зберігала колекцію внучка письменника Ірина Стешенко, у минулому актриса і перекладачка, — розповідає завідуюча науково-дослідним відділом з вивчення життя і творчості Старицького Віра Андріївна Козієнко. —За спогадами Ірини Іванівни вдалося відтворити інтер’єри кімнат і частково кабінет письменника. У ньому особисті речі Михайла Петровича, які дозволяють уявити, де народжувалися його твори, яким він був у побуті. А друга частина музею присвячена членам сім’ї Старицького, кожен з них чимало зробив для розвитку української культури, театру, освіти. Практично у всіх була трагічна доля. Репресії, арешти дочок письменника Людмили Старицької-Черняхiвської і Оксани Стешенко, розстріляли внучку Вероніку Черняхiвську за безглуздим звинуваченням «німецька шпигунка», загинув у катівні зять Старицького Іван Стешенко — перший міністр освіти УНР, вчений і письменник.
На відкритті музею намагалися про сумне не говорити. Згадували хороше, дякували будівельникам, мерії Києва, артистам театру ім. І. Франка Анатолію Гнатюку і Світлані Прус, що показали фрагменти з п’єси «За двома зайцями», музикантам ансамблю «Благовіст». Серед почесних гостей були письменники, дипломати, зокрема посол США в Україні Карлос Паскуаль (американці передали грант у $20 тисяч на реставрацію), нащадки Лисенка (професор Національної академії наук України Рада Остапівна Лисенко) і Саксаганського (театральний режисер Петро Богданович Тобілевич).
Про маловідомі сторінки життя Старицького, про тісне сплетіння його долі і роду Лисенка, про творчість знаменитого автора таких популярних п’єс, як «Циганка Аза», «Талант», «За двома зайцями», «Різдвяна ніч», «Сорочинський ярмарок», які досі ставляться у багатьох театрах нашої країни, про нащадків письменника — читайте у найближчих номерах нашої газети.
