Музею Булгакова не потрібна афіша. У нього є легенда

— Наша експозиція — структура рухлива, — говорить науковий керівник і засновник музею Кіра Миколаївна Питоєва. Іншими словами, вона розрахована на знахідки. Уже після відкриття першої черги експозиції 1993 року експонатів у залах музею стало більше у 20 разів. І це при тому, що коли ми починали, у нас не було експонатів, окрім одного, але найголовнішого — Будинку. У нас немає екскурсоводів, а екскурсії водять тільки наукові співробітники.

— Кажуть, у вас часті гості — діти.

— Так, чим ми дуже пишаємося. І діти приводять дорослих. Це, мабуть, відбувається тому, що сім'я, мир — це один із наріжних каменів нашої концепції. Коли ми створювали свій музей, тільки про це й думали. Зараз уже всі кажуть про цінність сім'ї, а ще десять років тому це вважалося недозволеною розкішшю та міщанством.

— У вашого музею в місті немає афіші.

— Нам не потрібна афіша — у нас є легенда. Легенда про Будинок Турбіних, у якому врятують і де можна за кремовими шторами, взявшись за руки, пережити важку годину. Тож «Жити, будемо жити!» — є такий романс Глієра. Я виховую собі зміну, ми живемо сім'єю і в нас підростають діти. Просто фізично вижити було б непристойно перед Булгаковим. Треба жити, і жити гідно.