А на даху — пасіка
У день Медового Спасу кореспондент «Дня» зустрілася з незвичайними бджолярами
Родина Дмитруків із Рівного, яка десятки років займається бджолярством, частину своєї пасіки розмістила на... даху. Зазвичай там розташовані тридцять вуликів. Пасічники переконують: так значно зручніше і для медоносних комах, і для перехожих та сусідів. Тим часом ідею розміщувати вулики над сірим асфальтом на рівні покрівель переймають і інші бджолярі.
«Насправді це вигадав мій батько, — пояснює Сергій Дмитрук, що нині опікується родинною пасікою разом із братом і тринадцятирічним сином. — Перші вулики у нього з’явилися ще у 1978-му році. Але коли їхня кількість виросла вже до десятка, виникла проблема — для них не вистачало місця на подвір’ї. Адже вся земля, яку ми мали, становила шість соток. Ось батько й вирішив оселити бджіл на даху гаража».
Для цього були проведені всі необхідні роботи — дах зробили плоским. Нині біля нього облаштовано підйомник, за допомогою якого вулики й опиняються на покрівлі.
До такої пасіки сусіди звикли вже давно. І присутність бджіл неподалік майже не відчувається. «Комахам на такій висоті доволі комфортно, та й людям вони не дошкуляють, — переконує пан Сергій. — За рахунок того, що вулики розташовані не на землі, бджоли літають значно вище...» А на даху вони знаходяться не постійно. У травні, на початку червня, коли зацвітає малина й ожина, духмяно квітне акація, — бджолярі разом зі своєю пасікою розпочинають кочівлю — везуть в ліс, а потім і на гречане поле.
«Коли дерева навкруги лише починають цвісти, бджоли літають тут. Та великого медозбору чекати не варто. За цей час комахи набираються сил, — розповідає пасічник. — Разом із тим хочеться, щоб і мед був хорошим, якісним. Тож веземо бджіл подалі від міста. Кочуємо не лише Рівненщиною, буваємо й на Тернопільщині, й на Черкащині.
Річ у тім, що в нас немає достатніх посадок лип та й гречаних полів небагато. А липовий мед дуже духмяний. Ароматним є й мед із вереску. Він якраз зараз починає квітнути в лісах. Тим часом пасічники стали все частіше стикатися із такою проблемою: нині значні площі займають посіви ріпаку. А його ж обробляють різними хімічними препаратами. Тому ми й намагаємося забрати бджіл подалі звідти...»
Натомість вивчити секрети медоносних комах непросто. Вони розкриваються не всі й не для всіх, переконує пан Сергій. Тим часом премудростями утримання бджіл на даху (в умовах, коли подвір’я міського будинку затісне) родина ділиться охоче. Їхній досвід нещодавно перейняв ще один рівненський пасічник.
