На пам’ятках Львівщини радянських часів демонтують образливі для вояків УПА написи

Написи на радянських пам’ятниках, які принижують честь вояків УПА, можуть демонтувати. Із такою пропозицією виступили у Львівській обласній раді. На засіданні оргкомітету з відзначення 70-річчя УПА депутат Олеся Байко запропонувала голові Львівської ОДА Михайлові Костюку доручити районним адміністраціям провести інвентаризацію пам’яток, що можуть містити радянську пропаганду. Очікується, що спеціальна комісія у складі депутатів обласної ради, незалежних експертів і представників управлінь адміністрації обстежить близько п’яти сотень пам’ятників, які сьогодні розташовані на території області. На думку ініціаторів проекту, велика кількість встановлених радянською владою пам’ятників, меморіальних таблиць і знаків досі містить образливі для вояків УПА написи, такі як: «Загинули від рук буржуазних націоналістів», «Загинули від рук націоналістичних банд». Скільки коштів знадобиться для цієї процедури, наразі невідомо. Однак приватних осіб, охочих профінансувати цю акцію, знайдеться чимало, запевнила Zaxid.net Олеся Байко.

Прокоментувати цю ініціативу «День» попросив Руслана ЗАБІЛОГО, історика, фахівця з історії ОУН-УПА, директора Національного музею-меморіалу жертв окупаційних режимів «Тюрма на Лонцького» у Львові:

— Питання щодо демонтування пам’ятників, меморіальних знаків тощо час від часу виникає і постійно є на слуху. Я думаю, що це правильний крок. З огляду на те, що, з одного боку, таким чином вшановується пам’ять повстанців, з іншого боку — досі існують символи радянського тоталітаризму, які мають яскраво виражений політичний підтекст. Йдеться про те, щоб демонтувати частину таких написів, які є виключно пропагандистською радянською риторикою. Я вважаю, що навіть символічні пам’ятні знаки, які встановлені в селах не на похованнях, а на честь радянських перемог тощо і носять яскраво виражену радянську риторику, також необхідно демонтувати. Жодної користі вони не приносять, більше того, з’їдають бюджетні кошти громади, яка їх вимушена утримувати. А також сприяють суспільному розколу, перешкоджають порозумінню в суспільстві.

Такі ініціативи, які є сьогодні, були й раніше. Але більшість із них є ініціативою громадян. В окремих випадках — ініціативою депутатів. Я вважаю, що у цих питаннях мала би бути (як це є у багатьох країнах Центрально-Східної Європи, що пережили комуністичний тоталітаризм) державна програма і закон, який би раз і назавжди поставив крапку в цих питаннях. Цей закон передусім мав би визнати комуністичну владу злочинною. А також відкрити повний доступ до інформації щодо злочинів проти людини і людства. Вона зберігається в архівах і є недоступною. Мав би бути також закон про люстрацію. Але не в якості розправи над політичними опонентами. Процес люстрації має стати процесом очищення нації від наслідків тоталітаризму. Тут потрібно йти своїм шляхом, але використовувати досвід таких країн, як Польща, Німеччина, Угорщина, Литва, Латвія, Грузія, а останнім часом і Молдова.