На реставрацію Художнього музею в Луцьку нададуть 2,4 мільйона

У його експозиції — кілька світових шедеврів. Це насамперед полотно іспанського художника Хусепе де Рібери «Святий Ієронім» 1644 року, французького живописця Ніколя Пуссена «Єлеазар і Ревекка», пейзажі генуезця Маньяско. Є тут і картини Айвазовського, представлено національні живописні школи восьми країн Європи: Іспанії, Італії, Фландрії, Франції, Австрії, Німеччини, Англії й Польщі. У XVI — XVII століттях волинські магнати колекціонували картини. Адже основу й Художнього музею в Луцьку становлять роботи із приватної збірки князів Радзивиллів, хоча завідувач музею, заслужений працівник культури України, мистецтвознавець Зоя Навроцька вважає за краще зайвий раз на цьому не наголошувати. Адже часто наші історики, каже вона, або через незнання, або не маючи, на жаль, національної позиції відносять рід Радзивиллів суто до польського народу. Але ж, каже вона, ще у XVI столітті один із князів одружився з українкою, тобто за ці століття право на шедеври аналогічно належать і нам.

Музейна експозиція (а картинну галерею в Луцьку було відкрито ще 1973 року) пережила немало переселень і втрат. Я ще пам’ятаю часи, коли в місті не знайшли для неї кращого місця, ніж будівля колишнього... моргу міської лікарні. Потім переселили у, власне, аварійну споруду — колишню повітову канцелярію, споруджену на території Луцького замку 1789 року. Це так званий Шляхетський будиночок, пам’ятка архітектури національного значення. Його роками не ремонтували, споруда вкрилася тріщинами, у залах панував грибок, протікав дах, а штукатурка сипалася мало не на голови відвідувачам. При цьому Луцьк володів полотном Хусепе де Рібери, аналогів якому, стверджують знавці, на території колишнього Радянського Союзу — одиниці. Тому повідомлення голови Волинської облдержадміністрації Бориса Клімчука, що в Мінкультури вже вирішено питання фінансування реставраційних робіт у Художньому музеї Луцька, у поціновувачів мистецтва викликає лише радість. На реставрацію держава дає 2,4 мільйона гривень.

Зоя Навроцька каже, що працівники музею давно сидять на чемоданах. Хтось пішов на біржу праці, збережено мінімальний штат. Але вирішили не йти із приміщення, поки таки не розпочнеться ремонт. Адже художній музей став у Луцьку важливою мистецькою «точкою», де відбуваються резонансні культурні заходи. Зокрема, відбулися презентації книжок Олега Покальчука «Тремтячі еліти» та Петра Троневича «Любарт та його сучасники», діє виставка картин і фотокартин «Послання брату», напередодні Міжнародного дня музею відбуваються культурні вечірки, й остання була присвячена XVIII століттю, а попередня — князю Василеві-Костянтину Острозькому. Буквально днями в музеї відбувся «Волинський соймик шляхетський». Його формат був співзвучний із давнім звичаєм, який побутував у старосвітській Україні й називався в народі «посвятки». На ці посвятки до музею прибули кінорежисер Олесь Санін (лучанин походженням) та керівник гурту «Хорея козацька» Тарас Компаніченко.