На Волині відреставрували храм XVIII століття. Але наразі тільки ззовні
Цю дивовижної краси древню церкву — унікальний зразок пізнього бароко — видно з міжнародної траси Київ — Устилуг, бо село Піддубці, в якому вона розташована, — за кілька кілометрів від дороги. Подібного цьому храму немає на Волині, тільки у Луцьку його нагадує Свято-Троїцький собор УПЦ КП, бо автором обох церков є один і той самий архітектор: єзуїт Павло Гіжицький. Краса і близькість до великого шляху, а ще наявність у храмі не менш стародавньої чудотворної ікони Божої Матері, давно відомої своїми зціленнями, зумовлює великий людський потік не тільки з Волині, а й із різних країн світу. Прийняти таїнства хрещення та вінчання у церкві в Піддубцях їдуть звідусюди.
Проте багато років цей неповторний храм руйнували підземні води, час і люди. Одне село не в змозі утримувати величезну церкву, та ще й коли вона має мистецьку цінність: Свято-Покровський храм у Піддубцях — пам’ятка архітектури національного значення. Чергову реставрацію, і вона вже не перша, було завершено днями. Генеральний директор підприємства «Луцьксантехмонтаж-536» Ігор Чорнуха говорить, що технологічно реставраційні роботи були надзвичайно складними, але будівельники з ними успішно справилися. Загальний кошторис виконаних робіт склав понад 2 мільйони гривень, і кошти ці були спрямовані на Піддубцівську церкву прямим президентським розпорядженням. У кінці минулого тижня на богослужінні у храмі побував голова Волинської облдержадміністрації Борис Клімчук.
Ззовні храм вражає. Величністю, неповторним архітектурним рішенням. Проте всередині роботи — ще непочатий край. Інтер’єр — це олійний орнаментальний живопис і дерев’яне різьблення XIX століття. Розписи настільки поїв грибок, що фарба відшаровується цілими клаптями... Звичайно, найперше треба було рятувати споруду від катастрофічних підтоплень, проте й покладена на підлогу гранітна плитка — без сумніву, гарна, — але ж відтягла на себе чимало коштів. Голова Волинської облдержадміністрації Борис Клімчук каже, що над врятуванням внутрішнього розпису, котрий також є частиною унікальності храму, будуть думати. Проте, однозначно, місцевий бюджет із цим не впорається — потрібна буде підтримка держави.
