На ювілеї головне — вчасно й доречно
Одним словом, народ веселився від душі. Виступали Богдан Ступка, Юрій Іллєнко, Роман Балаян, Раїса Недашковська, співала Гізела Ципола, грав Ян Табачник, Ольга Крюкова і Юрій Рибчинський виступали дуетом, шквал оплесків зірвала Таїсія Повалій, виконавши а-капела українські народні пісні. А публіка, що заповнила весь можливий і неможливий простір залу, дивилася це протягом двох годин.
Але ж який пристойний ювілей без скандалу? Був і скандал. Іван Драч, який приїхав з Верховної Ради з великим запізненням, вийшов на сцену й вирішив покласти веселощам край, заявивши, що не може бачити, як спаскудили ювілей великої людини таким шарлатанським чином. От були б живі Микола Бажан, Іван Миколайчук, Сергій Параджанов, усе було б інакше. З чого витікало, що ті, хто сьогодні поздоровляв Мащенка, як то кажуть, «рилом не вийшли». Гарний пасаж на чужому дні народження! Проте перепало й ювіляру, якого Іван Драч звинуватив у любові до начальства. Про політичні уподобання Миколи Мащенка та спосіб їхнього вираження можна й, напевно, треба говорити. Але місце, час, а головне форма, в якій це зробив палкий парламентарій, м'яко кажучи, бентежать. Приємно лише одне, що народному депутату та письменнику Івану Драчу все- таки не байдужа доля української культури. Хоча він і виражає це в досить своєрідній формі.
