На зерновому ринку «рік покупця»
Разом з тим, фахівці аграрного ринку вважають, що 2002— 2003 маркетинговий рік не буде чимось принципово відрізнятися від попереднього, особливістю якого були низькі ціни на зерно, що диктуються покупцем. Передусім це стосується заходів державного регулювання. Як і минулого року, уряд розраховує збалансувати попит і пропозицію за допомогою заставних закупівель зерна. 2001 року через відсутність фінансування цей механізм не спрацював. Нині, за інформацією агенції «Українські новини», Кабмін має намір придбати за заставними цінами 3 млн. тонн зерна. Поки що через операторів, визначених облдержадміністраціями, закуплено 50 тис. тонн. У той же час державний агент із цих закупівель ДАК «Хліб України» скаржиться на відсутність бюджетних коштів, призначених на ці цілі. За словами заступника голови правління компанії Олександра Ковиліна, аналогічна ситуація і зі 100-відсотковою компенсацією відсоткових ставок за кредитами, отриманими на заставні закупівлі: сподіватися на те, що ці кошти, як планувалося, вдасться залучити за рахунок перевиконання прибуткової частини бюджету в першому півріччі 2002 року, нереально. Як правило, комерційні банки, видаючи кредит, нараховують повну відсоткову ставку, і поки з бюджету не надійде компенсація, всіх збитків зазнає оператор зернового ринку.
Цього року Кабмін відмовився від фіксованої заставної ціни на зерно і встановив її плаваючий курс на рівні 50% від середньозваженої біржової ціни на зерно на момент укладення договору про заставу. Однак далеко не всі аграрії оцінюють цю новину позитивно. Так, на думку наукового працівника відділу ціноутворення та кон’ю нктури ринку Інституту аграрної економіки Олександра Захарчука, така заставна ціна є заниженою, а це суперечить законові про стимулювання сільського господарства на період 2001—2004 років, який визначає заставну ціну, як гарантовану державою ціну продукції, що відшкодовує середні витрати та забезпечує мінімальний прибуток, достатній для відтворення продукції.
Істотний вплив на ціноутворення цього року може мати й ситуація, що виникла в зв’язку з небажанням Державної податкової адміністрації відшкодовувати ПДВ експортерам зерна. Компанії, які працюють на зерновому ринку України, прогнозують, що через це закупівельні ціни на зерно можуть знизитися на 20%, а найбільше постраждає сільгоспвиробник. Як повідомив виконавчий директор Української зернової асоціації Володимир Клименко, укладення контрактів на купівлю-продаж зерна в цей час майже припинено. Врегулювати проблему повернення ПДВ експортерам зерна держава збирається за допомогою чергового законопроекту. У ньому, як повідомила заступник начальника управління розвитку ринків продовольства і сільськогосподарської продукції при Кабінеті Міністрів України Оксана Макарчук, передбачається можливість автоматичного отримання бюджетного відшкодування тими платниками, які «здійснюють стабільну експортну діяльність без порушення платіжної дисципліни, що буде засвідчено спеціальними сертифікатами податкового органу». На підставі яких критеріїв у цьому випадкові визначатимуться «обрані» для повернення ПДВ, відомо лишень податківцям.
2001—2002 маркетингового року експорт українського зерна досягнув майже 10 млн. тонн, що дозволило Україні посісти 6-е місце в світі серед країн-експортерів зерна. Цьому, як вважає О. Ковилін, значною мірою допомогли сприятливі зовнішні чинники: минулого року Єврокомісія скасувала ввізне мито на низькоякісне зерно, чим і скористалися українські експортери, що продали до Європи понад 2 млн. тонн зернових. Цього року пробитися на європейський ринок з фуражною пшеницею та фуражним ячменем, на думку експерта, буде дуже складно, у зв’язку із запровадженням Єврокомісією ряду обмежень на ввезення «чужої» сільгосппродукції. Фахівці прогнозують, що 2002—2003 маркетингового року при врожаї зернових на рівні 33—35 млн. тонн (минулого року — 39,7 млн. тонн) експорт зерна з України може становити 5—6 млн. тонн.
