«Нафтогаз» знову домовлятиметься з «Газпромом» тет-а-тет?

Черговий раунд тристоронніх газових переговорів продовжиться сьогодні-завтра. Про це вчора повідомив єврокомісар Гюнтер Еттінгер. За його словами, українська та російська сторони взяли тайм-аут, щоб порадитися зі своїми урядами щодо подальших перемовин, бо на вихідних вони так і не змогли дійти спільного знаменника в газовому питанні. Позиції сторін лишилися незмінними: Україна бажає зменшення ціни та перегляду газової формули, а Росія — сплати міфічного боргу та жодних змін до контракту від 2009    року. Який формат домовленості може бути за таких умов? Про це «День» запитав директора енергетичних програм Центру «Номос» Михайла ГОНЧАРА:

— Цей переговорний процес не має шансів на успіх для жодної зі сторін. Європейська комісія (ЄК) фактично усунулася від процесу. І переговори, по суті, звелися до двостороннього формату, де ЄК сповідує статус присутності. Звісно, що європейська сторона не є учасником двостороннього газового контракту, але вона мала б усвідомлювати, що саме ЄК має відігравати активну, а не спостережну роль. Із початку переговорів так і було, коли Комісія запропонувала Україні та Росії зустрітися в Брюсселі. Але зараз позиція, схоже, змінюється. Європейська сторона не усвідомлює, що Росія веде гібридну війну не тільки проти України (військового, інформаційного, торговельного характеру впливу), а й проти ЄС (масштабну інформаційну політику та енергетичний важіль). Підтвердженням цього є висловлювання Путіна в Нормандії про те, що як тільки реверсні поставки з Європи запрацюють у напрямку України, то Росія скоротить газові поставки в ЄС. Тобто очевидний газовий шантаж для Європи. Тож з усього очевидно, що Росія веде комплексну гру на кількох напрямах, тому події на сході України та газові переговори в Брюсселі — все це пов’язані речі. Вона намагається перейти в наступ по всіх фронтах, а в Брюсселі цього не розуміють, хоча мали б. Потрібна спільна дія України та ЄК, а не відстороненість Європи і намагання все зіштовхнути в двосторонній формат. Адже в такому разі все ризикує закінчитися черговою непрозорою схемою. ЄК мала б натиснути на «Газпром», щоб не він ставив ультиматум Україні, а навпаки. Як діяти Україні? Зрозуміло, що тиснути на ЄС ми не можемо, тому треба діяти аргументами переконання про збереження тристороннього переговорного процесу. На мирне врегулювання газового питання є ще кілька місяців. Але. Зараз Росія та ЄС, не зговорюючись між собою, практично штовхають Україну до варіанту швидкого рішення. Для європейців важливо (як вони думають), що досягнення домовленостей з «Газпромом» гарантує їм безпроблемне проходження зимового сезону. Але це помилка! Якщо уявити, що домовленості досягнуть, то це не означає, що Росія не зможе віднайти привід, щоб розгорнути чергову газову кризу тоді, коли це їй буде потрібно. Зараз ЄК завдала серйозного удару по «Газпрому», змусивши призупинити уряд Болгарії реалізацію «Південного потоку». Європа робить певний крок, але він не є остаточним рішенням. Адже йдеться тільки про призупинення, а не повне закриття проекту. Тому сміливості в розмові з «Газпромом» треба набратися Європі, а не Україні.