Нафтовi «ведмеді»
Учора в найбільшому нафтовидобувному районі України, центром якого є м. Охтирка (Сумська обл.), відбулося виїзне засідання правління ВАТ «Укрнафта». На порядку денному банальне, на перший погляд, питання про підсумки роботи як у першому кварталі цього року, так і за минулий рік. У 2001 р. ця найбільша в Україні нафтовидобувна компанія (на її частку припадає понад 75% всієї української нафти) скоротила видобуток на 1,9 % — до 2,8 мільйона тонн.
З початку нинішнього року видобуток дещо підвищився, однак, незважаючи на це, перспективи не виглядають блискучими (підсумки роботи в першому кварталі ще не повідомляються — в прес-центрі обіцяли познайомити з ними лише після травневих свят), оскільки високоякісну українську нафту компанії сьогодні просто нікуди дівати. Вірніше, певний попит на неї на аукціонах є, однак власники найбільших нафтопереробних заводів країни (приватизація проводилася без урахування існування в країні національної нафтовидобувної компанії) «ведмежатничають» — грають на пониження цін української нафти, оскільки «завалені» російською і казахською. Тільки в березні поставки нафти на українські нафтопереробні заводи виросли проти лютого майже на 20% і перевищили 2 млн. тонн. Українська нафта в них становила лише 10% (212,1 тис. тонн).
У цих умовах, як повідомляв нещодавно Інтерфакс-Україна, фахівці «Укрнафти», Мінекономіки та з питань європейської інтеграції, Мінпаливенерго та Держподаткової адміністрації об’єднали зусилля для пошуку резервів. Одним із найбільш перспективних, на їхню думку, є підвищення ефективності роботи компанії шляхом відмови від продажу сирої нафти та переходу на реалізацію кінцевого продукту — бензину і дизельного палива. Зрозуміло, що за такої організації роботи мав би істотно вирости прибуток найбільшої української нафтовидобувної компанії, а отже, і її відрахування до бюджету. Як повідомив після аукціону, що проводився на цьому тижні, з продажу української нафти заступник голови аукціонного комітету Олександр Круть, розрахунки всіх схем вже зроблено. За його словами, така робота дійсно вигідна, однак ускладнена низкою проблем. У березні «Нафтогаз України» запропонував уряду і зацікавленим відомствам свій проект постанови Кабміну, згідно з яким планувалося припинити продаж української нафти на аукціонах. Замість цього пропонувалося створити замкнений цикл — від видобутку нафти до її переробки та продажу нафтопродуктів, тобто, по суті, робилася ще одна давно плекана спроба перетворити «Укрнафту» (за прикладом усіх нафтовидобувних компаній світу) у вертикально інтегровану структуру.
Раніше глава НАК «Нафтогаз України» Юрій Бойко заявляв про намір «Укрнафти» переробляти сировину власного видобутку за давальницькою схемою на трьох українських нафтопереробних заводах — «Галичина», «Нафтохімік Прикарпаття» і «Укртатнафта». («Переробляти нафту і продавати нафтопродукти — набагато вигідніше, ніж продавати сиру нафту», — стверджує Ю. Бойко). «Укртатнафті» при цьому віддавалася явна перевага, з нею навіть було підписано відповідний протокол намірів. Його передбачається підкріпити взаємним обміном акцій. Однак до якихось конкретних заходів у цьому напрямі справа просто не дійшла. Конкуренти «Укрнафти» не просто прийшли в Україну, а й змiцнили тут свої позиції, практично вийшовши з-під контролю уряду, який тепер змушений укладати з ними меморандуми про узгодження дій. Та й то деякі компанії їх не підписують, тоді як інші, на думку експертів, не виконують умови — знаходять шляхи для мінімізації оплати акцизів.
Що стосується переробки нафти на давальницьких засадах, то «поїзд» такого методу роботи, як кажуть, уже пішов. Раніше українські НПЗ, хоч і не мали від цього прибутку, все ж привітно зустрічали давальців, лише б повністю не зупиняти установки. Зараз, коли російську і казахську нафту на українські заводи постачають її власники, їм немає ніякого резону використовувати неприбуткову давальницьку схему. І куди вигідніше купувати високоякісну українську нафту на аукціонах, де до того ж, мабуть, є можливість «розумно» керувати цінами. Заручником цієї ситуації, зрештою, виявився уряд, не без участі якого і народилася згадана багатовідомча ініціатива. Ховали її, мабуть, під музику, замовлену нафтопереробними компаніями.
Перший заступник голови правління «Укрнафти» Петро Демченко цю ситуацію «Дню» відмовився коментувати. А ось джерело «Дня» в Кабміні прямо заявило, що пропозиції «Укрнафти», які добре вписувалися в заходи щодо поповнення бюджету, визначені постановою «Про заходи із забезпечення виконання держбюджету України у II кварталі 2002 року», «не пройшли». За його словами, всю видобуту нафту компанія, як і раніше, продаватиме на аукціонах, за винятком 15%, які їй наказано за тією ж аукціонною ціні передавати для потреб нафтовидобувних регіонів.
Проте у новій Верховній Раді, мабуть, має намір діяти професійне нафтове лобі, яке спробує змінити ситуацію. Депутатами парламенту четвертого скликання стали понад 10 представників нафтогазового комплексу, в тому числі і голова ВАТ «Укрнафта» Олег Салмін. Однак у питанні переходу «Укрнафти» на самостійну переробку своєї продукції між ним і Ю. Бойком поки, як говорять, немає повної одностайності.
