Нацрада — за рівноправність
Як вже повідомляв «День», розпочався процес створення нового інвестиційного проекту «Русское радио» — Україна». Нове підприємство вже зареєстровано і буде претендувати на отримання ліцензії на мовлення у загальному порядку. При цьому керівництво «Русского радио» заявляє, що буде дотримуватися 50-відсоткової норми наповнення ефіру українським національним продуктом. (Цікаво, що паралельно з «українським» проектом, холдінг «Російська медіа-група» має намір відкрити свої філіали в Берліні і шести містах США.) Створення нового підприємства, на думку організаторів, повинно забезпечити роботу даної станції у правовому полі України. У той же час, заявляють росіяни, якщо виникне якась тяганина з отриманням ліцензії від Нацради, вони будуть вимушені звернутися за допомогою до державних структур своєї країни.
«День» попросив прокоментувати ситуацію з новим проектом «Русского радио» члена Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення Юрія Покальчука:
— «Русское радио» отримає ліцензію у разі виконання всіх умов, необхідних для роботи на просторах українського радіоринку. Нацрада не піде на поступки для північного сусіда, оскільки всі закордонні радіокомпанії виконують умови, поставлені перед ними, то чому ж для когось переписувати закони? Нацрада пояснює свою політику тим, що нашою метою є не насильне, а планомірне поширення державної мови по всій території України.
Ми вважаємо, що умовою рівноправної співпраці повинно бути зобов’язання виділити частоту мовлення і для української радіостанції в Росії. Ситуація нагадує анекдот, де росіянин і українець знайшли мішок грошей і росіянин каже: «Давай розділимо по-братськи», а українець відповідає: «Ні, краще розділимо порівну». Умови співпраці повинні бути рівними, а не «братськими».
І все ж є одне «але»: «Русское радио» прийшло в Україну з власної ініціативи, як бізнес-структура, що розвивається, яка потребує нових ринків. А українську радіостанцію для мовлення у Росії ми будемо «призначати»? Виходячи з яких критеріїв, і з розрахунку на яку аудиторію, які рейтинги?.. Погодьтеся, подібний підхід нагадує більше не рівноправну співпрацю, а прохання «ввійти в становище». Ідея обміну культурним продуктом — чудова, але рівноправність при цьому забезпечується не тільки договорами, але і створенням умов для розвитку національного медіа-бізнесу. А враховуючи його нинішній стан, підтримка державою українських медіа на зовнішніх ринках і зовсім здається нереальною.
