Навіщо ми страждаємо?

11 грудня Театр драми і комедії на Лівому березі Дніпра (мала сцена) запросить глядачів на прем’єру. Знамениту п’єсу Антона Павловича Чехова «Три сестри» ставить тонкий майстер режисури, художній керівник лівобережців Є. М.Митницький. Це аж ніяк не вистава до конкретної дати — року А. Чехова, який нині широко відзначається під егідою ЮНЕСКО в усьому світі, а відверта розмова про вічні людські теми. Чехова можна назвати улюбленим письменником Митницького (Едуард Маркович неодноразово звертався до творчості класика). Наприклад, лише п’єсу «Чайка» режисер ставив тричі в різних колективах: у лейпцігському театрі «Шаушпільхаус» (1990 р.), у Російській драмі ім. Лесі Українки (1993 р.) й у Вільнюсі в Російському драматичному театрі Литви (1997 р.). Нагадаю, що в Києві й Вільнюсі постановки називалися «П’ять пудів кохання...». Нині в Театрі драми та комедії йде вистава Митницького «26 кімнат», яку він поставив за п’єсою «Лісовик».

— «Три сестри» — найскладніша п’єса Чехова, — вважає режисер. — П’єса жорстка і плотська одночасно. У ній є місце й людському хамству, й егоїзму, й непереборній самоті. Але є також честь, інтелігентність, милосердя, безпорадність перед грубістю та вульгарністю і, що найголовніше, — бажання любити, пристрасно, самозабутньо, до болю.

Аби зрозуміти життя в усьому його розмаїтті, досить звернутися до драматургії Чехова. Як і раніше, проблема самоти залишається нерозв’язною, та й кохання в усі часи залишається рідкісним даром, здатним зробити людину безмежно щасливою, але й глибоко нещасною. Любити треба вміти, а щоб уміти — треба вчитися. Які вони, сьогоднішні три сестри? Чи здатні пройти через розчарування, крах усіх сподівань і не зламатися?

У фіналі п’єси Ольга каже: «Музика грає так весело, бадьоро, і хочеться жити! [...] і, здається, ще трохи, і ми дізнаємося, навіщо ми живемо, навіщо страждаємо. Якби знати! Якби знати, якби знати!»

У «Трьох сестрах» беруть участь провідні актори трупи: Микола Боклан, Олександр Ганноченко, Володимир Заднєпровський, Лев Сомов, Анатолій Ященко, Тетяна Комарова, Тетяна Круліковська, Володимир Мовчан, Наталя Озирська, Леся Самаєва, Андрій Самінін, Олександр Кобзар та студенти КНУТКіТ.