Наявність щуки в річці завбачено природою
А вже справа карася — дрімати чи не дріматиАвжеж, знову піраміда, тільки тепер завуальована під благодійницьку організацію. Тому не кожна людина могла з цим обманом до кінця розібратися. Тим більше, що на вечорах, які відбувалися щотижня, членам елітного клубу вкладників не тільки читали лекції, демонстрували телеролики «на допомогу розвитку бізнесу», а й знайомили із членами фонду, які переконливо розповідали про те, яке щастя привалило до них після внесення у фонд потрібної суми: за короткий час вони, мовляв, і машинами обзавелися, і на Багамах із сім’єю відпочили, і мобілки встановили... Словом, рекламна машина працювала щосили.
«Коли я зі своїм другом приходив на ці вечірки, — ділиться приватний підприємець Володимир З., — відчував, як паралізується моя воля. Я ніби спав. Вірив усьому, що мені показували і казали. Через 2-3 дні мана проходила, я вже тверезо, критично сприймав те, що відбулося, а тільки-но з’являвся на заходах фонду — знову мовби губився. Може, це був гіпноз? Чи в каву щось підсипали? Не знаю... Скінчилося для мене все тим, що я позичив під відсотки в одного фірмача гроші і вніс ці $2100».
За час існування фонду «Довіра» таких, як Володимир, в Луганській області зареєстровано 300 чоловік. Причому серед них були не лише підприємці, а й лікарі, педагоги, чиновники владних структур і навіть працівники органів правопорядку.
Однак рано чи пізно обман все-таки виплив на поверхню. За допомогою вагомих доказів співробітники правоохоронних органів встановили, що члени фонду, які хвалилися своїм багатством, просто були підставними особами. А переможці різних конкурсів ті призи, які вони отримували на вечорах, потім здавали організаторам, щоб використати ще не один раз. Складною справою виявилася і така процедура, як залучення у фінансову піраміду ще трьох чоловік, щоб отримати свої дивіденди. Кількість довірливих багатих виявилася обмеженою, тому більшість із тих, хто пожертвував у фонд дві тисячі «зелених», почали турбуватися за свій капітал і звертатися до керівництва організації з настійним проханням повернути гроші. Коли бажаючих повернути свої гроші стало багато, їх перестали пускати до штаб-квартири, виставивши на дверях могутню охорону. Жертвам обману не залишалося нічого іншого, як звернутися до правоохоронних органів.
І саме тут і з’ясувалося, що ноги фонду «Довіра» ростуть із Росії, конкретно — з Москви, де свого часу діяла аналогічна структура «Властилина». Коли її обдурювання було розкрито, будівничі пірамід повернули свої погляди на Україну. Спочатку їхніми силами структура з виробництва омани була створена в Донецьку, і як тільки в Луганську вдалося підібрати потрібних людей, з’явилася вона і в обласному центрі під такою назвою: благодійницький фонд «Довіра». Люди, до речі, підібралося солідні, вони не викликали недовіри — підприємець і викладач педучилища. Прибутки від легального бізнесу і педагогічної діяльності не йшли ні в яке порівняння з тим, що вдалося «зняти» у піраміді. Ці двоє справді мали і машини, і квартири, і навіть Новий рік зустріли у Парижі. Завдяки зусиллям міліції і СБУ цей обман людей припинився. І хоча кількість довірливих скоротилася на пару сотень чоловік, багато хто все одно продовжує наївно вважати, що гроші можуть з’являтися з нічого і вірять у Поле Чудес, де Буратіно закопав свої золоті.