Найкращий подарунок киянам — комфортне місто щодня
Активісти акції «Право на місто» влаштували альтернативний День Києва, щоб врятувати Гостинний двір на Подолі![](/sites/default/files/main/openpublish_article/20120529/490-1-1.jpg)
Добре, коли є альтернатива, вибір між кількома можливостями. У суботу, 26 травня, у киян був альтернативний спосіб відсвяткувати день народження міста — у Гостинному дворі. Тут не було ні зіркового гала-концерту, ні розливного пива, ні феєрверків. Була експрес-екскурсія по Гостинному двору, пікнік, спортивні ігри просто неба, жива музика та майстер-клас зі створення прикрас з пластикових пляшок.
Вибір місця для «Альтернативного Дня Києва» не випадковий. Саме Гостинний двір поступово стає черговою жертвою варварської забудови міста. Замість громадської бібліотеки (Національна архітектурна бібліотека імені Заболотного), «Театру на Подолі», пам’яткоохоронного товариства й культових кнайп і кафе Гостинний двір невдовзі перетвориться на черговий бізнес-центр. Почалося все влітку минулого року, коли 15 серпня 2011 року Кабінет Міністрів України виключив Гостинний двір зі списку пам’яток архітектури. А вже 26 квітня цього року депутати Київради ухвалили «реконструювати» будівлю під черговий торгівельний центр, що буде належати припрезидентській офшорній компанії Afidreko Holdings. І це при тому, що історія цієї будівлі не просто багата, а приголомшливо виняткова. У XVІI столітті Гостинний двір уже мав вигляд прямокутної площі, обнесеної кам’яними чи дерев’яними приміщеннями, що об’єднувались критими галереями. Трохи більше ніж через сто років він перетворився на перлину класицизму. Його перепланували у вигляді замкнутого прямокутника з відкритими аркадами-галереями та колонами. Приклав до цього руку неперевершений майстер, що залишив у Києві чимало творінь у канонах класицизму, Андрій Меленський.
— Цинізм ситуації в тому, що Гостинний двір дійсно потребує реконструкції. Але справжнє ім’я тої «реконструкції», на яку сьогодні віддають Гостинний, — це корупція і незаконна приватизація, нехтування думкою громади і руйнування живої матерії міста, — переконана Надія ПАРФАН, редакторка української версії журналу «Політична критика», активістка Феміністичної Офензиви й організатор акції. — Нам потрібна реконструкція, яка залишить за собою місце для спілкування та відпочинку, мистецьких заходів і освітніх майданчиків, велосипедних доріжок, зелених зон, вільного пересування дітей та людей з особливими потребами».
Тому не дивно, що гасло альтернативного Дня Києва — «Нам не потрібні фейєрверки та святкове марнотратство раз на рік — нам потрібне комфортне місто щодня».