Названі пропагандисти українського

Днями стали відомі імена лауреатів премії імені Дмитра Нитченка за 2004 рік. Приємно, що серед них — головний редактор «Дня» Лариса Івшина та невтомний автор газети, віце-президент Національного університету «Києво-Могилянська академія» Володимир Панченко. А також — президент Української асоціації видавців та книгорозповсюджувачів Олександр Афонін, завбібліотекою Національної спілки письменників України Людмила Сіренко, голова Волинської обласної організації Національної спілки письменників України Василь Гей, письменник Віктор Жадько, завідувач відділом поезії та критики журналу «Вітчизна» Світлана Йовенко, головний редактор газети «Кримська світлиця» Віктор Качура, заступник головного редактора газети «Освіта України» Марія Корюненко, завідувач відділу Інституту археографії та джерелознавства ім. М.Грушевського НАНУ Надія Миронець, ректор Національного університету «Острозька академія» Ігор Пасічник, професор Національного університету ім. Т.Шевченка Анатолій Погрібний, заступник головного редактора редакції літератури Національної радіокомпанії України Софія Тютюн і голова Хмельницької обласної організації Національної спілки письменників України.

Премія названа ім’ям відомого подвижника українського слова, організатора освітнього, культурного й літературного життя в Австралії Дмитра Нитченка. Заснована Лігою українських меценатів та родиною письменника шість років тому. Щороку присуджується 21 лютого, в день народження мецената рецензентам, журналістам, видавцям, бібліотекарям, працівникам книготоргівлі — тим, хто пропагує українське слово.

Ось як прокоментував визначення переможців 2004 року, серед них і «День», голова журі Михайло СЛАБОШПИЦЬКИЙ:

— Ми нагородили «День» в особі Лариси Івшиної передусім за публікації про історію. Я один з тих сотень чи тисяч читачів, які вирізали їх, не знаючи, що згодом вони з’являться книжкою, й не одною. Це перший аргумент. Другий — до питання культури та української мови газета ставиться так трепетно, як не ставиться жодна інша. Якби до цієї планки, що ви тримаєте, підтягнулися ще якісь видання, переконаний, суспільна ситуація значно б змінилася на краще.

Щодо решти лауреатів, то їх доволі багато. І кожен з них цілковито гідний та достойний. Торік було значно менше. Розширили коло зумисне до сторіччя з дня народження Нитченка. У збільшенні пропагандистів українського: історії, мови, літератури й культури загалом — будемо тільки зацікавлені.

P.S. Нагородження відбудеться у травні. На урочисту церемонію із-за кордону приїдуть доньки Нитченка — Леся Ткач і Галина Кошарська.