Невже вибір знову приречений?
«Те, що нам доводиться обирати зі старої когорти політиків, — це біда України та успіх влади, яка заблокувала соціальні ліфти», — експерт
Київський міжнародний інститут соціології оприлюднив «свіжі» дані електоральних настроїв. Опитування було проведено з 5 до 21 лютого 2018 року і показало суттєві зміни у симпатіях громадян, особливо що стосується підтримки владних політичних сил і політиків.
Про те, як слід сприймати соціологічні опитування, в інтерв’ю «Дню» (№46-47 за 16 березня 2018 р.) розповів заступник директора Інституту соціології НАН України Євген ГОЛОВАХА: «До оголошення виборів, будь-які опитування умовні. От коли вже оголошені вибори, тоді виборець починає думати кого він хоче обрати. До того вибір може нести протестний або ідеологічний характер, відповідно він не віддзеркалює те, що може бути під час виборів. Коли ми свого часу провели панельне опитування, тобто одних і тих же людей з інтервалом в часі опитали тричі, то побачили, що багато хто з них, змінюють свої політичні вподобання. Тому такі коливання в опитуваннях можливі. Похибки також мають місце. Хочу також підкреслити, що базового електорату у політиків дуже мало. Один з найпотужніших ядерних електоратів має Тимошенко, тому вона і тримається».
Отже, якби парламентські вибори відбулися в кінці лютого 2018 року, до Верховної Ради пройшли б представники восьми політичних сил. Більшу підтримку, ніж інші партії, отримала б ВО «Батьківщина» (22,5% серед тих, хто збирається голосувати і визначився). Далі за рівнем підтримки йдуть Радикальна партія Олега Ляшка (13,7%), «Опозиційний блок» (12,4%), партія «За життя» (10,3%), «Громадянська позиція» (9,4%), «Блок Петра Порошенка» (6,6%), «Самопоміч» (6%) і ВО «Свобода» (5,8%).
За результатами опитування респондентів, якби вибори Президента України відбувалися в кінці лютого 2018 року, то в першому турі більше голосів, ніж інші кандидати (серед кандидатів у списку, переданих респонденту), отримала б Юлія Тимошенко (24,6% серед тих, хто збирається голосувати і визначився). Далі йдуть — Олег Ляшко (15,5%), Анатолій Гриценко (12,5%), Петро Порошенко (9,8%), Юрій Бойко (9,7%) і Вадим Рабінович (9,5%).
«Чим ближче до виборів, тим більше ми можемо спостерігати таку картинку: спочатку соціологічні дані використовувалися як соціологічні дані, потім як засіб певної агітації, а під кінець ми взагалі спостерігаємо війну соціологічних даних. Відповідно відношення експертів до інформації щодо електоральних симпатій — як до певної інформаційної війни, адже і влада, і опозиція замовляють собі соціологію, — коментує «Дню» політичний аналітик Олександр КОЧЕТКОВ. — Також потрібно враховувати, що всі ці соціологічні опитування мають велику похибку. А головне, понад 30% людей не визначилися із своїм вибором. Разом з тим, думаю, що основна боротьба все одно буде між Юлією Тимошенко і Петром Порошенком. Не дарма, коли у людей запитують хто ж, на їх думку, стане президентом, на перших двох місцях опиняються Тимошенко і Порошенко (згідно згаданого опитування 9,4% та 8,2% відповідно. — Авт.). Останнього, думаю, дуже нервує, що він за цими соціологічними даними опинився аж на п’ятому місці. Те, що нам доводиться обирати зі старої когорти політиків, — це біда України та певний успіх нинішньої влади, яка фактично унеможливила прихід нових лідерів, тобто заблокувала соціальні ліфти».