Нова «схема»

Законопроект про конвертацію простроченої заборгованості держави з відшкодування ПДВ у держоблігації, схвалений профільним комітетом, не потрапив до сьогоднішнього парламентського списку для голосування. Та й у середу, у зв’язку із затримкою обговорення цього питання в сесійному залі, ще не було цілковитої впевненості у тому, що у четвер його поставлять на голосування. Хоча відкладати, на загальну думку, далі нікуди. Сума заборгованості, яка склалася на 1 січня, можна впевнено сказати, чималенька. За різними даними, вона становить від 2,7 до 11 мільярдів гривень! Але те, що бюджет (гроші платників податків), природно, буде гарантом операцій із реструктуризації цього державного боргу, відразу ж ставить безліч запитань. І, мабуть, головні з них — звідки візьмуться кошти на погашення облігацій і виплату відсотків та як це позначиться на самопочутті платника податків, на сімейних бюджетах людей, які постійно годуються від держави, — пенсіонерів, вчителів, лікарів, міліціонерів тощо?

Законопроект передбачає обмін заборгованості з ПДВ на облігації тільки за умови згоди підприємств-кредиторів. Таким чином, останні опиняться перед дилемою: брати облігації й отримувати за ними відсотки чи, як і раніше, не отримувати нічого. Вибір тут явно невеликий. Те саме можна сказати і про рівень добровільності, що плавно перетікає у примусовість. Передбачається, що термін обігу облігацій становитиме 3 роки, а уряд отримає право регулювати відсоткову ставку, яка повинна щонайменше на 20% перевищувати облікову ставку Нацбанку (сьогодні — 7%).

Але й сама конвертація держборгу також є умовою для отримання Україною у разі необхідності (у рамках програми МВФ «попереджуючий» stand-by) SDR514,5 млн. (приблизно $700 млн.). У ході візиту місії Фонду, яка перебувала у Києві з 18 червня по 1 липня, його експерти наполягали на істотному скороченні обсягів простроченої заборгованості з відшкодування ПДВ, а також скороченні кількості податкових пільг із цього податку.

Чималі побоювання викликає боргова конвертація ПДВ у бізнесменів і промисловців. Так, почесний президент ВАТ «Силур», народний депутат Володимир Зубанов, сказав «Дню», що спроба розрубати гордіїв вузол із поверненням ПДВ, його, безумовно, радує. «Силуру» не повернули ПДВ на суму 7 млн. грн. Але є низка запитань, на які захочеться отримати відповідь: чи зможе підприємство-боржник з ПДВ, купивши такі облігації, розрахуватися зі своїм боргом? Як прийматимуть такі облігації? Яка черговість їхнього викупу? Якщо це відбуватиметься протягом трьох років, чи не станеться так, що на цей час підприємству доведеться «забути» про повернення ПДВ? Чи зможе підприємство погасити цими облігаціями заборгованість з ПДВ, яка виникне вже після їхнього випуску? Крім того, нині можна використати неповернений ПДВ на погашення податку на прибуток. Після випуску облігацій ця можливість відпаде.

Така думка тих, хто потерпів від неповернення ПДВ у минулому і, здавалося б, повинен голосувати за цей законопроект обома руками. А ще є ті, на кому можуть так чи інакше позначитися його наслідки, тобто бюджетники. Від їхнього імені ми звернулися за поясненнями до голови підкомітету з питання зовнішніх позик і державного боргу парламентського комітету з банків і фінансової діяльності Сергія Кіроянца. Народний депутат пояснив, що кошти для погашення облігацій і виплати відсотків за ними ще потрібно знайти. Для цього слід записати в основних напрямах бюджетної політики (а їх вже прийняли) відповідний рядок, щоб мати відповідні суми в бюджетi наступного року. Отже, питання коштів, як вважає Кіроянц, ще відкрите. Дуже сирою, на його думку, виглядає і норма проекту про те, що питання щодо погашення облігацій вирішуватиме спільна парламентсько-урядова комісія. С. Кіроянц підкреслив, що повернення ПДВ останнім часом стало однією з найбільш корупційних сфер діяльності на економічному полі країни: одному відшкодовуємо, другому — ні, третього посилено перевіряємо... «Інструмент облігацій, з подальшим їх дисконтуванням і повторним придбанням бюджетом може зробити ситуацію ще гіршою, ніж сьогодні», — впевнений голова підкомітету. Але якщо викреслити моменти, що стимулюють зловживання, то, як вважає Кіроянц, законопроект може сприяти «розчищенню ситуації».

Один із iмовірних плюсів реструктуризації боргів з ПДВ — активізація млявого українського фондового ринку. Проте в Українській фондовій спілці так не вважають. Один із її засновників, голова компанії «Автоальянс» Анатолій Отченаш, сказав «Дню», що тільки ринок зможе визначити, чи сприймає він ці облігації. Але відповідати за них, на думку фахівця, буде бюджет, а це відповідач, який, на щастя, ніколи не стане банкротом. Зате ніколи повністю й не відповість — завжди зможе реструктурувати цю заборгованість та перенести її далі та далі. «Неповернення ПДВ — це погано, це — ризики, які державі складно нести, — говорить Отченаш, — а реструктуризація — краще (адже якась ліквідність буде)». Ось тільки яка і чи вдасться створити вторинний ринок цих облігацій? Та й чим, крім ризиків, вони будуть забезпечені, на яких умовах випущені? «Це як таблетка від головного болю. Вона не лікує, але хоч заспокоює», — підсумовує керівник «Автоальянсу». Інший експерт фондового ринку, консультант фірми-хранителя цінних паперів «Комекс-брок» Дмитро Сапунов вважає, що спроба реструктурувати боргові зобов’язання у цінні папери правильна і прогресивна, але рiч не в тiм, як це буде зроблено. Сапунов упевнений, що на ринку ці держоблігації попитом не користуватимуться, а як складова частина «якихсь педевесівських схем» — цілком можливо.