Нові акценти Iрини Фаріон

Обрана за одним із львівських округів Ірина Фаріон днями зробила прикметну заяву. Ця громадська діячка відома своїми радикальними висловами і закликами, які в однієї частини суспільства викликають обурення і спротив та водночас є певною артикуляцією настроїв іншої частини, тому завжди мають резонанс. Проте цього разу її месидж мав якісно інший характер, який має почути все суспільство. Зокрема, на прес-конференції у редакції газети «Високий Замок» Ірина Фаріон сказала: «Чехи — це той слов’янський народ, який найбільшою мірою був і є пуристичний у мовних питаннях. Це було відштовхування від німецької мови, триста років панування німців сформувало цей спротив. Але чому чехам вдалося перемогти? Тому що вони вийшли з цієї ніші захисту винятково національного на універсальні категорії. Вони побороли в собі постійний комплекс боротьби з німцями. Так, як у нас постійний комплекс боротьби з росіянами. Не треба боротися з ними, треба боротися з власними недоліками», цитує політика portal.lviv.ua.

«НІКОЛИ НЕ ТРЕБА ШУКАТИ ЗОВНІШНІХ ВОРОГІВ, ХОЧА ВОНИ, ЗВІСНО, Є В КОЖНОГО НАРОДУ»

Володимир ШЕВЧЕНКО, доктор історичних наук, професор:

— Останнє речення цієї заяви Ірини Фаріон дуже правильне. Ніколи не треба шукати зовнішніх ворогів, хоча вони, звісно, є в кожного народу. Є вічні цінності, якими треба керуватися. І треба боротися з власними недоліками, як на мене, які полягають, зокрема, й у тому, що вічні цінності хтось ігнорує, — якась частина суспільства чи окремі люди. Зокрема, ті ж біблійні цінності — не укради, не убий і так далі. Я не коментуватиму твердження Ірини Фаріон про Чехію та німців, я не думаю, що воно стовідсотково коректне, але останнє речення про те, що треба боротися з власними недоліками, заслуговує на увагу.

«БОРОТЬБА «ЗА» Є БІЛЬШ ПРОДУКТИВНОЮ ТА РЕЗУЛЬТАТИВНОЮ»

Олег ПОКАЛЬЧУК, соціальний психолог:

— Я б не говорив про проблему боротьби з росіянами як про комплекс, однак у цілому заява Фаріон є правильною: усі проблеми — в нас у голові. Комплекс боротьби із зовнішнім ворогом, не тільки з росіянами, — це характерне явище для будь-якого етносу, який стоїть на шляху перетворення в націю. Оскільки історично український етнос формувався як реакція на тиск зовнішніх чинників та обставин, починаючи з давніх-давен та закінчуючи розпадом Радянського Союзу, виробилася звичка реагувати на тиск ззовні. Раніше, наприклад, актуальнішою для західних земель була боротьба із польським впливом. Тепер через західний вектор зовнішньої політики це політкоректно замовчують. Так само на Півдні боролися з румунами чи мадярами. Усі ці історичні приклади достатньо відомі. Російський складник — це лише одна з багатьох прикордонних тем, які формують тенденцію реагування на зовнішній тиск, боротьби «проти». Звісно, боротьба «за» є продуктивнішою та результативнішою.

До прикладу чехів можна ще додати фінів. Але вони багато від чого відмовилися (насамперед від національної міфології, яка була частиною національної культури) і пішли вперед.

Загалом комплекс боротьби з росіянами існує в головах певної кількості людей. Переважна більшість українців гадки не має, що потрібно «боротися проти клятих москалів». Люди борються за своє виживання. Якщо для цього їм потрібно буде боротися з росіянами, вони боротимуться.